 |
Наче пташка, мрія рветься в край, де гори,
Там, де зорі тихо падають в траву, Де шумливе і ласкаве грає море, А над морем давні спогади пливуть. І неначе, чарівна гірська царівна, Ти сміливо йдеш дорогами життя. І ховаєш у душі палкі і дивні, Полум’яні й романтичні почуття. |
В травні, коли вся природа цвіте і буяє, в далекій Північній Осетії в м. Алагір, в родині Купєєвих
народилась дівчинка, чорнявенька із великими карими очима. І назвали її Неллі. Тато – Хазбій
Габоєвич, офіцер зв’язку. Мама Ганна Кирилівна Рейкіна-Кшеньовська родом з смт. Колки, що в
Маневицькому районі. А познайомились батьки в Києві, на Подолі.
Мама закінчувала юридичний технікум, а тато будував під Києвом військову радіостанцію. Таємно
повінчались, бо на цьому наполягала Нелліна бабуся з Волині.
Тато був учасником Сталінградської битви – про це у Волгограді є запис у Книзі пам’яті, і на обеліску є
табличка з його іменем серед захисників Сталінграду. Там батько отримав поранення. Звільняв Краків,
дійшов до Берліна.
Неллі народилась в Осетії, а коли їй було 10 днів, батьки переїхали до Москви. Восени приїхала бабуся
з Волині, побачила, в яких поганих умовах живуть у підвалі батьки з дитиною, та ще й морози вдарили,
і забрала онучку в Колки. Там Неллі виховувалась до трьох років, потім батьки забрали її до Осетії.
Дівчинка пішла до школи, вчилась на відмінно, був хист до науки! А після 8-го класу поступила в
медичне училище. Сімейна традиція: всі жінки роду – медики! Потім поступила до
сільськогосподарського інституту і отримала професію агронома широкого профілю, бо так, як і батько,
любила землю.
З майбутнім чоловіком Сергієм Просяником, киянином у другому поколінні, познайомилась через
Нелліного брата. Вони товаришували і захоплювались альпінізмом. Одружились в Осетії, згодом
переїхали до Києва, де і народилась кохана донечка Неллі, батьківська гордість і втіха.
Щаслива доля привела Неллі до жіночого клубу “Волинянка”.
Всі ми знаємо Неллі, як запальну, енергійну і непосидючу жінку, яка має чудовий смак і шарм. Неллі
любить співати, шити, читати. А ще шкарпетки в’яже, а якими осетинськими пирогами нас пригощає!
Прихильниця здорового способу життя, член клубу валеологів. Як доказ цьому – купається взимку в
ополонці. А 2001 року закінчила Інститут туризму і бізнесу і водить екскурсії Києвом.
Гостинна, щедра, з відкритим серцем. Любить Україну і батьківщину своєї мами – Волинь!
Щиро вітаємо тебе, дорога Неллічка, з ювілеєм!
Нехай будуть тобі помічниками Святі Осетії, землі, де ти зростала!
Нехай подарують тобі міць, силу, здоров’я, що подібна твоїм могутнім,
непохитним горам і скелям! Нехай щастя в твоєму житті буде таким
же безкраїм, як море, і нехай твоє серце зігріває любов, наче промені весняного сонця!
А українська земля дарує щедрість, тепло, добро, хороших друзів і многії літа!!!
Вікторія Рутковська
Жіночий Клуб “Волинянка”
