Категорія: Поезія, проза

    Надія Гуменюк Лис * * * Спить очерет, немов списи іржаві, Поламані у крижаній січі. Січуть сніги, сліпучі і лукаві, І кряче білий ворон на плечі У яблуні з обмерзлою корою – Вона вже до весни не доживе:…

  ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ Лазур шовкова, золотом гаптована… Стоять дерева у легкій журбі… Моє кохання, долею дароване, За біль і радість дякую тобі!   Безсонні ночі, до країв виснажливі, Полегшення світанки принесуть! Я зачарована тим, як вибагливо Дарує осінь всій землі…