Надія Гуменюк Лис * * * Спить очерет, немов списи іржаві, Поламані у крижаній січі. Січуть сніги, сліпучі і лукаві, І кряче білий ворон на плечі У яблуні з обмерзлою корою – Вона вже до весни не доживе:…

Надія Гуменюк Лис * * * Спить очерет, немов списи іржаві, Поламані у крижаній січі. Січуть сніги, сліпучі і лукаві, І кряче білий ворон на плечі У яблуні з обмерзлою корою – Вона вже до весни не доживе:…
ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ Лазур шовкова, золотом гаптована… Стоять дерева у легкій журбі… Моє кохання, долею дароване, За біль і радість дякую тобі! Безсонні ночі, до країв виснажливі, Полегшення світанки принесуть! Я зачарована тим, як вибагливо Дарує осінь всій землі…