ЦЯ ЗУСТРІЧ ПРОЙШЛА В ПАМ”ЯТІ ВСЕ МОЄ ЖИТТЯ

Spread the love

 

Олександр Скіпальський

 

Не міг стриматись від приємних емоцій, побачивши на фото село Вижгів, де на хуторі в далекому 1945 році появився на світ і провів дитячі роки серед житніх ланів і пахучих трав.

Не можу в думках не поклонитися обеліску загиблих воїнів УПА, яких бачив в дитячі роки, коли вони вечеряли і грілися в нашій хатинці. Ця зустріч пройшла в памʼяті все моє життя.

Будучи генералом, разом з однодумцями і талановитим другом Дмитром Себієм звели два обеліска героям. Один на місці їх бою і загибелі і той, що на фото біля колишньої школи.

Вічна їм памʼять!

Дивлюсь на капличку, яку на початку будівництва профінансував через родича Івана Скіпальського з домовленістю, що вона стане українською. Але умова була порушена і нею керують слуги агресора.

“Рабів до раю не пускають” – назва книги мого доброго приятеля Олега Чорногуза.

Памʼятайте це, мої земляки.

Вічна памʼять воїнам, які віддали своє життя за Україну!

Слава тим хто її боронить в теперішні дні.

Дякую автору за знімки, які повернули мою памʼять в минуле!

Слава Україні!

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *