Вітаю усіх з Днем музики!
Професіоналів і аматорів, всіх кому музика
потрібна так само, як і повітря!
Всіх хто вміє співати, володіє музичним інструментом
і всіх хто любить слухати, аплодувати і захоплюється!
Будучи маленькою я мріяла шити і бути дизайнером одягу, хоча співати любила пам’ятаю ще з садочка, але народившись в невеличкому селі навіть не могла дозволити собі мріяти “стати професійною співачкою”.
В 12 років (досить пізно як для вступу у музичну школу), коли я самостійно могла їздити в автобусі, мама (за що їя й безмежно вдячна) наважилась відвести мене до музичної школи за 40 кілометрів від села, у клас баяну, але за іронією долі мене запросили саме на вокальний відділ.
Пропускаючи 2-3 крайні уроки загальноосвітньої школи двічі в тиждень я їздила по моїх тоді внутрішніх відчуттях у “храм музики”. Це при тому, що в загальноосвітній школі моє бажання розвиватися (допоки воно не почало приносити плоди, лауреатство у районних і обласних конкурсах) прирівнювалось до втечі з уроків.
Мене жахливо нудило від переїздів у стареньких автобусах, але я все одно торувала дорогу до музичної школи. А коли батьки зробили сюрприз і придбали стареньке фортепіано, то щастю моєму взагалі не було меж. Я ще не вміючи грати, сиділа за ним 5 годин не відходячи.
А скільки було невдач, страху сцени, ступор, зникав голос, сльози…і навіть зараз ці невдачі є. Але сьогодні за плечима вже сотні фестивалів і концертів і я вже точно знаю, що на правильному шляху.
Безмежно люблю ЇЇ величність МУЗИКУ і дякую, що завдяки їй знайомлюсь з неймовірними людьми, отримую щасливі емоції, аплодисменти і щастя бути в цій професії.
Отже, Вік живи – вік співай!!!
Зі святом !!!
Влада Чайка
