Сергій Шевчук
Як відновити нормальне життя доковідного періоду? Де дістати перепустку на свободу і подорожувати, подорожувати куди заманеться? Відповідь проста – треба мати ”паспорти до кращого світу”, тобто те, що зватиметься невдовзі International Certificate of Vaccination. Щоб Ви за це віддали?
Першими про моніторинг вакцинованих, а також непривитих туристів повідомила влада Іспанії. Як пояснив Міністр охорони здоров’я, уряд хоче створити реєстр осіб, яким пропонувалась вакцинація, але які відмовились від неї. Реєстр вирішили не показувати медіа та роботодавцям. Водночас, Іспанія буде готова ділитись інформацією з ”європейськими партнерами”. Це означало б, що і ті мали б запровадити подібні реєстри. Правда з обмовкою – лише для цілей санітарного режиму в міжнародних подорожах.
Слідом за Іспанією про роботу над вказаною темою заявила датська служба здоров’я. Паспорт вакцинації мав би бути своєрідною ”Візою” для безпроблемного подорожування. Данія хоче щоб її мешканці вільно приїздили до країн з вимогами щеплень, і в свою чергу, вимагатиме такого ж від іноземців.
Великим прихильником таких помислів була і Греція. Саме прем’єр-міністр Греції звернувся до Голови Європейської Комісії з пропозицією обговорити це питання на найближчому Саміті Унії. До Греції долучився Кіпр – від березня там буде знято обмеження для туристів, які мають підтвердження щеплення – без карантину і тестів на острові.
Раніше ”іммунологічний паспорт” презентували в Угорщині. Свою власну форму ”паспортів щеплення” запропонувала і Польща. Кожен її житель,який погодиться на прививку, отримає QR-код в цифровому чи паперовому вигляді. Він дозволить ”користуватись привілеями”, хоча поки що невідомо наскільки широкими вони будуть.
Від суботи обмежено прибуття до Швеції. ”Без наявності негативного тесту ніхто не в’їде до Швеції. Тест має бути виконаний максимально за 48 годин”- заявив прем»єр-міністр. Цікаво, що за відсутності прикордонної служби, нові функції з перевірки туристів покладено на поліцію та, навіть, військових.
Навіть країна з поза меж Унії – Ісландія підтримала ідею. Мабуть, вона єдина, хто переймається лише санітарною безпекою. Інші, окрім епідемічної перестороги, мають додаткові резони, але про них – нижче.
Голоси з периферії Унії були почуті в Брюсселі. У січні на зустрічі лідери 27 країн погодилися з тим, що в ЄС необхідний спільний формат свідоцтв про вакцинацію. З виступу речника Єврокомісії з питань охорони здоров’я: ”… країни – члени погодили методичні рекомендації щодо доказів вакцинації для медичних цілей. Ці методичні рекомендації мають на меті забезпечити взаємосумісність сертифікатів про вакцинацію та визначати мінімальний набір даних для них. Вони також закладають основу для взаємної довіри – щоб забезпечити автентичність і надійність сертифікатів”.
Отже, стартове бюрократичне рішення про рекомендації прийняте. Хоча найскладніше, а саме – ”обговорення про немедичне використання цих документів” – вирішили відкласти на майбутнє.
Таким чином, проявляючи турботу про своїх співгромадян та розвиваючи в нових умовах загальновизнані принципи європейського права, очільники Унії непомітно наблизились до радянського звичаєвого права. Сутність останнього пам’ятають по іронічній поговірці того часу: ”Без бумажки – ты букашка, а с бумажкой – человек”. В крайньому разі, ти – турист.
Зважаючи на швидке звикання українців до ”безвізу” та галопуючу трудову міграцію, вимоги COVID-паспорту можуть стати новою перепоною не лише для заробітчан, але й для студентів, їх батьків, тих, хто потребує оздоровлення чи серйозного лікування тощо.
Віце-прем’єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанишина висловилась так: ”Ми в цьому діалозі з ЄС, ми знаємо що відбувається кожен день, ведемо комунікації з державами-членами і не будемо тут відставати”. Водночас вона заявила, що якщо ВООЗ рекомендуватиме ”паспорти вакцинації”, то Україна з свого боку їх запровадить. Суперечність твердження чиновниці полягає в тому, що ВООЗ ще з квітня минулого року не радить захоплюватись ідеєю міжнародного сертифікату, вбачаючи в цьому стратифікацію та нерівність як між громадянами, так і державами світу.
Отже, idee fixe (фр.) уже народилась. Вона може трансформуватись в головний міжнародний документ 2021-го року, або її реалізація розтягнеться в часі надовго.
Позитив – на поверхні, негативи – приховані
Щодо першого:
– велика кількість працездатних осіб з підтвердженим імунітетом повернеться до праці;
– пожвавлення економічних відносин проявиться у більшій кількості товарів та послуг, яких потребують і хворі, і ті, хто набув відпірності до вірусу;
– новостворена додаткова вартість спричинить зростання податків, а ці кошти потрібні у кризовий період, в т.ч.і для потреб медичних служб;
– активізується туристична, оздоровча галузь, а разом – і транспортна, що суттєво вплине на стан безробіття;
– повернеться до стану ”нормальності” сфера товарообміну та логістики;
– вища та середня освіта займе перевірені часом консервативні рамки,маючи свіжий досвід освіти на віддалі;
– загалом, чим більше людей ”вийде на свободу” з сертифікатами на руках, тим краще для суспільства в цілому;
– країни Півдня Європи, які першими проявили ініціативу, а також традиційні противники прийому біженців (Угорщина, Польща) матимуть ще один, цього разу більш гуманний (епідемічний) привід відмови навалам біженців;
– накінець, подібна практика вже існує – ще з 60-х років ВООЗ почала рекомендувати т.зв. ”жовті паспорти” – документи із підтвердженням імунутету до інфекції, яку назвали ”жовта гарячка”. Нині близько 20 країн (Гана, Нігерія,інш.)вимагають жовті паспорти для отримання візи.
Негативи ”паспортизації” можна умовно поділити на групи:
– медичні;
– інформаційні;
– технічні;
– правові.
Медичні аспекти
Слабкі медичні сторони описав впливовий журнал ”The Lancet”. Головна з них – достовірна об’єктивізація оцінки стану імунітету кожної окремої людини, що могло б стати вагомою підставою для видачі документу.
Близько 40% заражених мають безсимптомне протікання, ось чому локдауни, а не контакти людей дають позитивний результат. Майже половина заражень – не від хворих (в загальноприйнятому розумінні), а від осіб, у яких ще не почалися прояви інфекції (латентний період), і цей потенціал трансмісії коронавірусу є найбільш агресивний.
Показник антитіл у крові осіб, які одужали, падає впродовж 3-5 місяців, а коли точно – визначити наперед неможливо. Крім цього, імунітет виробляється не лише антитілами. У скандинавській популяції в 2 рази більше жителів, ”озброєних” лімфоцитами типу Т. Вони також оберігають від повторного зараження, але їх виявлення дуже складне і вартісне. Це означає, що осіб, організм яких чинить опір вірусу, може бути значно більше, але вони не будуть виявлені. А раз так, то не претендуватимуть на сертифікат.
Проблемою є не лише недосконалість тестів, але й те що їх замало. Навіть у США бракує їх для працівників служб здоров’я.
Інше питання – якість та надійність запропонованих на сьогодні вакцин. Змагання виробників, у кого більші показники ефективності, дійшло до анекдотичного. Так, російська служба ВВС назвала, посилаючись на медичний журнал, 100% дієвість російської вакцини Спурник V проти тяжкого перебігу хвороби.
”Рафіновані” науковці-медики не дуже вникають в інформаційно- пропагандиські засоби країни-виробника. Водночас, у деяких країнах ЄС (Польща – рух педагогів) шириться спротив деяким вакцинам, хоча вони і допущені до вжитку відповідними органами ЄС.
Не секрет, що модифікації коронавірусу можуть звести нанівець зусилля вірусологів. За даними тієї ж ВВС вчені Кембріджського
університету виявили небезпечні мутації, які зменшують ефективність вакцин у 10 разів.
Найбільше занепокоєння на нинішній день викликає новий південно-африканський вид вірусу. Виробник вакцини Moderna повідомив, що має план В та готується до модифікації африканських вірусів, однак ніхто не може гарантувати появу ще більш змінених видів.
Керівник колективу, який виробляв вакцину Оксфордського університету і фірми Astra-Zeneca, повідомив, що вдосконалена версія вакцини може бути готова вже до осені цього року. Як він висловився: ”На наступний раунд щеплень, що може бути необхідним коли увійдемо в наступну зиму. До цього прагнемо!”
Отже, вдосконаленню немає меж, фарміндустрія зупинятись не передбачає, попереду свого роду ”вакцинальна наркоманія” усього людства.
Інформаційна складова
Майже половина населення у нас, як і в Польщі, демонструє спротив, навіть до безоплатного вакцинування. 60 відомих у Польщі медиків, вчених,дослідників звернулись до Президента Польщі з відкритим листом (див. попередню публікацію «ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРОНАВІРУСУ – ЗЛО ЧИ ПОРЯТУНОК?»), в якому виклали аргументи вакциноскептицизма. Послідувала більш потужна роз’яснювальна робота медичного персоналу.
У нас усі роз’яснення, увесь ефірний час займає один чоловік, він же Міністр. Тексти його виступів свідчать, що красномовство у МОЗі ”і не ночувало”. Гірше в іншому – була зруйнована не лише санітарно-протиепідемічна служба, а й напрямок профілактики – санітарно-освітня робота. Лише в січні цього року в структурі міністерства з’явився відповідний підрозділ.
Технічні проблеми
Скільки вакцин змарнується? Не просте запитання. Чи не пошириться практика вакцинування некондиційними засобами у медзакладах різної форми власності?
Якщо вакцина Moderna потребує замороження до – 200, друга ін’єкція – через 3 тижня, і в холоді дозволено тримання щоб не втратити активність 30 днів, то вакцина Pfizer/BioNTech вимагає температурного режиму і -700, а після розморожування, в холоді допускається тримання до 5 днів. В одному флаконі 6 доз, повторна ін’єкція через 4 тижня.
Вакцину поставляють у спеціальних термобоксах,
які підтримують необхідну температуру п’ять тижнів
Дотримання цих та інших вимог не є простим завданням і не відомо чи МОЗ України буде готове до технічних випробувань. Недавня пожежа у лікарні Запоріжжя від вибуху кисневого апарату є показником технічного невігластва медичного керівництва.
Дані ВООЗ з цього питання можуть шокувати. В країнах, де вже розпочали вакцинацію (а це розвинуті держави), на першому етапі марнувалось від 5% до, навіть, 50% продукції.
Надважливою є співпраця між продуцентами, органами відповідальними за логістику та власне медичними закладами.
Приклад Великобританії з вакциною Pfizer є показовим. Спочатку виробник вимагав, щоб з кожного флакона видавалось 5 доз. Але Національна служба здоров’я змінила інструкцію і дозволила шосту порцію. В іншому випадку могли б стати непридатними 150 тис(!) доз.
У Франції комунікат медичного відомства викликав загальне обурення. Марнувались майже третина доставлених доз – у транспорті, на складах лікарень, безпосередньо під час щеплень.
Щоб уникнути примусової утилізації вакцин рекомендують перейняти досвід Ізраїля. Не обов’язково ділити жителів на вузькі групи (професійні чи вікові) і встановлювати чітку чергу, треба мати узгоджений ”люфт” для інших категорій задля максимального збереження дороговартісних препаратів.
Якщо в Україні не буде чіткого контролю за технічними вимогами і не будуть вкорінені моральні норми вакцинації якісними вакцинами, то всупереч бажанню, сертифікати Made in Ukraine викликатимуть сумніви в інших країнах з відповідним на цей факт реагуванням.
Правові питання
Ідеологам ”Міжнародної сертифікації” не вдасться уникнути питань про загрозу приватності. Базисом ідеї паспортів є контроль за публічною активністю його власника, передусім його переміщенням. А для цього необхідною стає система ідентифікації та моніторингу.
Наприклад, в деяких регіонах Китаю, вже з весни, щоб увійти до ресторану, магазину чи громадського транспорту, треба показати код у вигляді аплікації на смартфоні. При цьому кожен раз відбувається підтвердження логіну у системі електронного сертифікату здоров’я. Звідти збираються дані. Але кожне подібне логування залишає слід, з якого можна вирахувати, де, коли аплікація була вжита і з якою метою. Виходить класична трансакція: анонімність і свобода віддані за обіцянку санітарної безпеки.
З іншої сторони, зрозуміло, щоб паспортна система була успішною, вона мусить стати всеохоплючою. На практиці, паспорти першими отримуватимуть люди впливові та заможні. Очевидно, що паспорти не будуть безкоштовними, бо в ніякі медичні бютжети ці витрати не закладені. Ті, хто живе від зарплати до зарплати, стоятимуть в кінці черги.
Швидко створюватиметься нова суспільна стратифікація, у якій становище людини залежатиме від певних показників здоров’я. В межах усього суспільства поділ на імунизованих (або тих, хто ”дістав” медичну документацію) та решти, на ”нас” та ”їх”, стане вимрієним розкладом для політичних популістів усіляких мастей.
Підводячи підсумки
Ідея з імунологічними паспортами, як і сама дискусія про пандемічну регуляцію, торкається фундаментальної напруги між інтересами індивідуума та спільноти.
Немає легкої відповіді. Хто зна, яка позиція переважить. Важливо, щоб при цьому не було і натяків на емоції, спекуляції чи тим більше, корупцію.
Раціональні аргументи, перевірені практикою, мають стати важелем для подолання епідемії.
Сергій Шевчук
