Перший фестиваль пісень
про волинський край “Волинь моя”.
День 2
Знаковою подією у рамках відзначення 20 річчя створення МГО “Волинське братство” став Перший фестиваль пісень про волинський край “Волинь моя” , який відбувся 29 червня 2019 року.
Його ініціатор і натхненник – голова волинського земляцтва Сергій Володимирович Шевчук. Він і відкрив вступним словом цей мистецько-пісенний захід, який відбувся за участі 70 представників київських волинян земляцтва, які приїхали на Волинь, численних учасників цього дійства, відпочивальників санаторію “Лісова пісня”, гостей з Волині та інших міст України, які люблять цей чудовий край, його людей, традиції і культуру.
Перед початком фестивалю режисер документаліст, лауреат Шевченківської премії, почесний член МГО Михайло Ткачук показав короткометражні документальні кліпи з життя МГО “Волинське братство”: “Молитва за Україну”, “Пам”яті Данила Курдельчука “Волинь моя”, кожен з яких супроводжувався піснею “Молитва”, “Дикі груші” і “Волинь моя”.
Учасників та гостей фестивалю тевло привітав академік, Президент МГО “Волинське братство Микола Григорович Жулинський.
Сергій.Шевчук надав слово представниккм інформаційної підтримки фестивалю.
Кореспонденту газети “Нація і Держава”, голові МГО “Соловецьке братство” Георгію Лук”янчуку.
Президенту благодійної організації “Фонд сприяння ініціативам газети «День», головним редактором якої є наша землячка Лариса Івшина – Миколі Гриценку.
І, нарешті, на сцену вийшли ведучі фестивалю – чарівна Влада Чайка і елегантний Роман Пугач.
Вони оголосили склад поважного і професійного журі, до якого увійшли народна артистка України Світлана Мирвода його голова, заслужена артистка України Алла Опейда, директор Волинського науково-методичного центру культури Любов Рожнова і провідний методист з народної творчості
Ірина Хмілевськ
Першим ансамблем, який презентував свої кращі пісні про Волинь, став гурт “Волиняни”, створений при МГО “Волинське братство”, керівник Ганна Маковська, член жіного клубу “Волинянка”, поетеса і композиторка, уроженка села Мала Глуша Любешівського району. Ансамбль виконав пісню Ганни Маковської (автор слів і музики) “Спомин про Волинь”, яку київські волиняни вважають своїм неофіційним гімном, і яка стала стала широко відомою і улюбленою всіма нами. Слова пісні “…сонце моє, серце моє, щастя моє на Волині…” викликають хвилювання і сердечний щем, бо в серці кожного вихідця з Волині навічно живе пам”ять про свій рідний край, з яким ніколи не пориваються духовні і моральні зв”язки.
Як відомо. що структурною частиною Волинського браства є його жіночий Клуб “Волинянка”, який нещодавно відзначив своє 16-ліття з моменту заснування. Керує ним упродовж всього цього часу незмінна лідерка, перший заступник МГО “Волинське браство”, його виконавчий директор Жанна Шнуренко. Вона й написала слова до пісні “Волиняночка”, яка стала своєрідним гімном Клубу”.
Дуже потужним та емоційним впливом на серце і душу стала пісня-пам”ять про полеглих героїв “Дикі груші”, яка була написала Дмитром Павличком за розповідями нині уже покійного голови земляцтва Данила Курдельчука – “…на волинській моїй Україні дикі груші як свічі горять”. А музику до цих слів написав Сергій Шевчук голова МГО.
На фестиваль приїхало чимало аматорських колективів з Волині, які виявили бажання донести пісні про рідний край широкому загалу глядачів. До речі сказати, неодмінною умовою фестивалю було виконання пісень всіх жанрів, але лише таких, що пов”язані з волинським краєм.
Тріо прекрасних дівчат з Шацького будинку культури “Мальви” виконали “Пісню про Волинь”.
Щемні слова про “сто лісів, сто озер, сто боліт” провучали у виконанні ведучого Романа Пугача.
Було багато пісень з присвятою саме конкретному місту чи селу, де народилися автори. Пісню “Розквітай моє рідне село”, у якій оспівується село Куликовичі – мала батьківщина колишнього голови Волинського братства, якого уже три роки немає з нами, Данила Курдельчука – виконала авторка цієї пісні Ганна Ярмолюк, яка також народилась у цьому селі.
Пісню про село Вишнів Любомльського району, де народилася наша київська волинянка Галина Бідношей, виконав гурт “Вишневий цвіт” (керівник Людмила Ланюк). Слова до цієї пісні написала поетеса Вікторія Рутковська колега і подруга Галини. У залі був присутній голова об”єднаної територіальної громади цього села, який виявляє щиру підтримку цьому пісенному колективу.
На фестивалі лунав автентичний спів прекрасної молодої виконавиці – директорки центру, який досліджує і пропагує пісні волинського Полісся , уроженки села Велимче Ратнівського району Олени Видрич. Вона подарувала пісні петрівочки, які співали односельчани, коли брали у лісах ягоду, та інші пісні з народних традицій ццього краю.
Фестиваль проходив на території санаторію “Лісова пісня”. А люди на Волині співочі усюди – отож привітали гостей самі господарі, працівники санаторію – лікарі, медсестри закладу. “Щастя і здоров”я, миру і любові вам усім бажає “Пісня Лісова”. Так потужно привітав слухачів Народний ансамбль народної пісні “Лісова пісня”.
Як відомо, пісня і любов до неї передаються із покоління в покоління, то ж і не дивно, що учасником фестивалю були і діти працівників санаторію – дитячий ансамбль “Барвінок”, який виконав в оригіналі пісню “Волиняночка”.
А сольно виступила з піснею “Волинь моя” його учасниця Юлія Храновська, зірвавши шквал оплесків у залі.
Соліст ансамблю “Волиняни”, талановитий артист і красивий колоритний чоловік Микола Няньчук у супроводі баяніста-віртуоза Сергія Шматка виконав присвяту жінці-берегині “Волинська мадонна”, пісенний текст до якої написала наша чарівна і талановита Мирослава Корнєєва, а музику – композитор Анатолій Безугленко.
Виступила з піснею і чарівна ведуча Влада Чайка – у неї дуже неповторний і сильний голос. Вона є учасницею арт-десанту і разом зі Світланою Мирводою та іншими його учасниками пройшла немало фронтових доріг, морально і духовно підтримуючи бійців – наших захисників.
На фестивалі свою творчість презентували ансамбль “Водограй з села Згорани Любомльського району з піснею “Солов”їна моя Волинь”.
У нас на Волині співають усі, навіть депутати! Це красномовно підтвердив Андрій Мигуля з Ковеля. Він виконав кілька пісень, у тому числі, і на слова відомої поетеси волинської киянки Ніни Риріяної-Бай..
На фестивалі волиняни зустрілися з народним аматорським фольклорним ансамлем “Родинасела Білин Ковельського району. З його творчістю ми познайомилися два роки тому при відвідуванні представниками земляцтв усіх областей у м. Києві села Колодяжне. А з учасником цього колективу, художником Миколою Конопацьким ще раніше на презентації його картин у Фонді культури у Києві.
Безліч пісень написано про наш рідний край. Однією з візитівок нашого регіону є пісня “На хвилях Світязя” з репертуару дуету “Світязь”, яку виконали наші прекрасні і талановиті ведучі. Вони і завершили конкурсну частину фестивалю.
А продовжили виступи гості фестивалю “Волинь моя”.
Дуже хвилюючим моментом концерту був виступ представників волонтерської організації “Вбережу” Світлани Мирводи і Миколи Більшевича, які виконали пісню про Ковель. Микола Більшевич виконав авторську пісню-присвяту місту Луцьку.
На сцені фесивалі виступили і знані артисти, що полонили серця слухачів. Це дует “Душа Волині” у складі Алли Опейди та В”ячеслава Судими. Вони виконали низку пісень, серед яких пісня “Лесина казка” на слова Петра Маха і пісня “Душа моєї рідної Волині ” на слова поетеси Ніни Омріяної-Бай.
І завершила фестивальну програму народна артистка Світлана Мирвода – наша чудова землячка, муза АТО з позивним “Арфа”, яка зі своїми побратимами виступала на вантажівках, танках, БМП у гарячих точках передової на Сході. Вона виконала пісню “Пам”яті друга” яка присвячена Володимиру Гемері і тим, хто пішов із життя.
Лунала пісня Світлани Бояркевич, яка мешкає в Іспанії “На калині”, під супрововід віртуоза-баяніста Сергія Шматка.
Під аплодисменти виконала Світлана пісню «Лесин край», де згадується її рідне село Дубове, що на ковельщині. Слова до неї написав Василь Василашко, музику Олександра Ткаченко.
Всього на фестивалі було виконано 27 пісенних творів про Волинь.
На сцену вийшлв голова журі народна артистка України Світлана Мирвода, яка оголосила результати виступів на фестивалі.
А голова оргкомітету Сергій Шевчук згідно рішення журі усім учасникам першого фестивалю пісень про волинський ” Волинь моя” вручив диплом учасника.
Журі визначило п”ять лауреатів фестивалю. А саме, дипломи лауреатів присвоїли:
– Дмитру Павличку за слова до пісні “Дикі груші”;
– Ганні Маковській автору слів та музики пісні “Спомин про Волинь”;
– народному аматорському жіночому тріо «Мальви» Шацького районного будинку культури;
– народному ансамблю народної пісні «Лісова пісня», санаторію «Лісова пісня»;
– ансамблю «Волиняни», міжнародного громадського об”єднання “Волинське братство”, м. Київ за популяризацію волинської пісні.
І Гран Прі одноголосно вирішили присвоїти гімну волинян усього світу, пісні Степана Кривенького “Волинь моя”. А голова МГО “Волинське братство” Сергій Шевчук оголосив, що ця нагорода буде у вигляді барельєфу автору пісні, який розмістять на стіні офісу волинського земляцтва у м. Києві.
Учасників, лауреатів і гостей фестивалю привітав голова Ковельської районної адміністрації Козак Віктор Теодосійович який три роки тому тепло і гостинно приймав на ковельщині делегацію керівників земляцтв усіх регіонів України у м. Києві.
І як годиться, фестиваль завершили спільним виконанням усіма учасниками і присутніми в залі пісні-переможниці першого фестивалю пісень про іолинський край “Волинь моя”. Це було хвилююче і феєрично, на очах виступали сльози, а на серці пишним квітом цвіла любов і гордість за наш рідний, найкращий у світі волинський край, який вартує найтрепетніших слів, поваги і слави…
Тож відповідно до сценарію, який підготувала наша невтомна на творчі ідеї і способи їх втілення Вікторія Рутковська, фестиваль завершився. Він пройшов з величезними успіхом! Це був вдалий старт, тож буде і його продовження в майбутньому!
Емоції вирували і на сцені, і в залі і вже після фестивалю. Все це зафіксували наші невтомні фотографи Георгій Лук”янчук, Василь Корінчук та Мирослава Корнєєва.
Піднесення і позитивні емоції продовжились ввечері, тому що такий чудовий захід сонця міг бути тільки тут, на озері Пісочному. Він і покликав нас знову на пірс, де ми плавали у прозорій чистій озерній воді і співали, співали, співали…
Мирослава Корнєєва,
Жанна Шнуренко
Фото: Георгій Лук”янчук,
Василь Корінчук,
Мирослава Корнєєва
29 червня 2019 року
