Його не врятувала ні давня історія, ні досконала художня цінність

Spread the love

alt

14 серпня 1937 року московськими окупантами була знищена визначна пам’ятка княжих часів — Михайлівський Золотоверхий собор в Києві, ХІІ ст.

Історія Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком Ізяславовичем, онуком Ярослава Мудрого, храму в ім’я св. Архістратига Михаїла. Хрестово-купольний шестистовпний  храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом був  на той час єдиним в Києві, який мав золоту баню і через це одержав назву “Золотоверхого”.

Найбільшою його святинею стали мощі святої великомучениці Варвари, привезені до Києва дружиною князя Святополка, дочкою візантійського імператора Олексія І Комнина, яка носила в хрещенні ім’я Варвара. В 1240 році його пограбували і частково знищили орди хана Батия. 

1922 року Михайлівський монастир було ліквідовано. В 30-і роки над Михайлівським Золотоверхим собором поглумилися так само жорстоко, як і над тисячами інших храмів. Його не врятувала ні давня історія, ні досконала художня цінність.

alt

Михайлівський монастир. 1911 рік

У 1934—1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіниця та частина інших споруд монастиря були знесені радянською владою у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Останній планували зробити копією головного будинку ЦК КПУ — зараз Міністерство закордонних справ.

alt

Проект будівель РНК УСРР і ЦК КП(б)У  роботи Йосипа Лангбарда. uk.wikipedia.org

alt

Єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря – Микола Макаренко, якого невдовзі за це було репресовано. Влітку 1997 року на Економічній брамі Михайлівського Золотоверхого монастиря відкрито меморіальну дошку з бюстом Микола Макаренка.

Перед знищенням собору з нього були зняти фрески, мозаїки та рельєфи, що мали непересічну художню вартість. Більшість було вивезено на Московщину. Фрески, мозаїки перевезли до музеїв Москви, Ленінграду (Санкт-Петербургу), Новгорода, та інших міст  СРСР. Мозаїчну композицію «Євхаристія» перенесли до Софіївського собору. Багато смальтового розпису потрапило до Лаврського заповідника. Урядового центру на місці Михайлівського Золотоверхого собору так і не збудували.

В роки Другої світової війни деякі фрески вивезли до Німеччини, звідки вони потрапили до Ермітажу у Ленінграді. 

 

alt

Руїни собору після вибуху 14 серпня 1937 р.  

Одним з ініціаторів відбудови Михайлівського Золотоверхого монастиря був Олесь Гончар, меморіальну дошку якому відкрито 17 травня 2011 року на будівлі собору.

На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату розпочала збір коштів для відтворення собору. Грошей вистачило лише на початкові дослідження, стало зрозуміло, що без державної підтримки унікальну пам’ятку українського бароко не відбудувати. 9 грудня 1995 року Президент України Леонід Кучма видав Указ, який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.

Відкриття собору відбулося на День Києва 1998 року.

У 2001 і 2004 роках Росія повернула  чотири фрагменти фресок XII століття та семи фресок київського Михайлівського Золотоверхого собору, що зберігалися в Ермітажі.

У ніч на 11 грудня 2013 року дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря вперше за 8 століть били на  сполох, до цього востаннє таке відбувалось у 1240 році, під час монголо-татарської навали.  Тривожний, але водночас піднесений дзвін не вщухав з 1 ночі до 5 ранку, закликаючи людей йти на головну площу країни, щоб підтримати  протестувальників у протистоянні з силовиками. В ту ніч у дзвони бив аспірант Богословської академії  Михайлівського Золотоверхого монастиря 25-річний Іван Сидор. Бив кілька годин поспіль.  Саме завдяки звуку дзвонів до центру столиці зійшлося безліч киян і спроба зачистити Євромайдан  виявилася невдалою.

 

alt

На території Михайлівського Золотоверхого монастиря знайшла прихисток люди, які втекли від “Беркута”, переховувались мітингувальники. Тут був розгорнутий тимчасовий штаб. Семінаристи допомагали мітингувальникам: ходили на нічні чергування, приносили медикаменти, робили чай, носили гарячу воду. У храмі апостола Івана Богослова був облаштований імпровізований шпиталь. У Михайлівському Соборі спали люди і стояли медичні препарати, крапельниці. Тут відбувалися панахиди за загиблими майданівцями.

alt

15 грудня 2018 року, після об”єднавчого Собору українських православних церков, Михайлівський Золотоверхий монастир перейшов у підпорядкування Православної Церкви України. Наступного дня митрополит Київський і всієї України  Епіфаній відслужив першу літургію як предстоятель Православної Церкви України.

У 2019 році після надання Томосу  Православній церкві України  Михайлівський Золотоверхий монастир  став Кафедральним собором Православної церкви України.

У 2020 році повністю відреставрували дзвіницю і змінили дзвони.

alt

Інформація та фото з доступних джерел Інтернету

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *