21 травня 2019 рроку була відкрита Меморіальна дошка
Великому українцю, волинянину
Данилу Марковичу Курдельчуку.
Вже три роки немає з нами цієї Людини з великої літери, патріота, відомого правознавця України, дипломата, професійний шлях якого був покладений на вівтар служіння народу, захисту його правових інтересів. Але пам”ять про нього живе у серцях тих, хто працював з ним і знав його.
На церемонію відкриття пам”ятної дошки прийшли колеги, друзі, син Ігор Данилович Курдельчук, внучка, члени Міжнародного громадського об”єднання “Волинське братство”, яке він очолював тривалий час, депутат Верховної Ради України Ірина Констанкевич, М.Г.Жулинський, екс-міністри, колишній перший заступник Міністра закордонних справ О.О.Чалий, президент Асоціації земляцтв В.В.Ткаченко, депутат Київради Т.І. Меліхова, дипломати, громадські діячі, інші шановані люди, а також земляки і односельчани.
Зі вступним словом виступив нинішній голова МГО “Волинське братство” Сергій Шевчук.
Виступаючі говорили про його високий професіоналізм, про його багатий життєвий досвід, про нього як людину. яка мала високі моральні якості.
Народний депутат України Ірина Констанкевич
Перший заступник Міністра закордонних справ Олександр Чалий
Президент Асоціації земляцтв областей України у м. Києві Віктор Ткаченко
Голова земляцтва буковинців у м. Києві “Буковина“ Валерій Цибух
З 1994 року Д. М. Курдельчук був обраний президентом Української іноземної юридичної колегії, де багато зробив для захисту прав українців за кордоном.
Упродовж життя Данило Маркович, будучи юристом за фахом, обіймав високі посади, його неодноразово обирали до керівного складу численних громадських фондів та організацій, професійних вітчизняних і зарубіжних асоціацій, а також членом наглядовивх рад при Кабінеті Міністрів, університетах і т.і. Йому було довірено високі посади – він був віце-президентом Світового конгресу українських юристів, заступником голови Спілки юристів України, членом Комітету Управління Української правничої фундації.
Все своє життя – від першого до останнього подиху – Данило Маркович любив Україну, сприймаючи її через любов до рідної Волині, гордістю якої він був.
Тепло і щемно, із спогадами про нього говорили всі, і, зокрема, емоційно і хвилююче виступила членкиня клубу “Волинянка” його односельчанка Ганна Ярмолюк.
Наприкінці Галина Бідношей прочитала вірш Дмитра Павличка “Дикі груші”, слова із якого “На волинській моїй Україні дикі груші, як свічі горять” вибиті на пам”ятній дошці.
Ігор Курдельчук подякував присутнім за вшанування пам»яті Данила Марковича та теплі слова про нього.
За життя Данило Маркович був відзначений багатьма орденами, званнями, грамотами, але найбільшою відзнакою серед них є вдячна людська пам”ять про Великого Українця, громадянина, волинянина, патріота і просто чуйну і добру людину, який понад усе на світі любив свою країну, свій народ…
Після відкриття пам”ятної дошки присутніх запросили у Волинську світлицю МГО “Волинське братство”, де пом”янули світлої пам”яті Данила Марковича і поділились про нього теплими спогадами.
Мирослава Корнєєва
Фото: Василь Корінчук,
Георгій Лук”янчук,
Мирослава Корнєєва
