ОКРИЛЕНА ПІСНЕЮ
26 січня в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір нашої волинянки, лауреата Всеукраїнських конкурсів Ганни Ярмолюк на честь ювілейного Дня народження.
Ганна Ярмолюк народилася 25 січня вс. Куликовичі Маневицького району в мальовничому куточку Волині,на берегах звивистої річки Стир у багатодітній сільській родині сьомою дитиною. “В нашій хаті завжди звучали пісні у виконанні моїх батьків та старших сестер і братів. Батько гарно грав на гармошці, мав красивий голос, а ми були залюблені в народну пісню, пісню мого краю і скільки я себе пам’ятаю – я завжди співала” – розповідала Аня на ювілейному вечорі, який так і назвала “Омріяна піснею”.
Зворушливий спів, неповторна манера виконання, привабливість і харизма Ганнусі нікого не залишили байдужим.
В молоді роки, коли шукала свою життєву дорогу, доля привела її до Києва. Але, як би не складалось її життя, де б не працювала, пісня завжди була з нею і в ній.
Тож з часом доріжка привела її в народний хор Віталія Лисенка, де свою співочу майстерність “відшліфовували” прекрасні педагоги – засновник хору, професор консерваторії Віталій Романович Лисенко та його учениця, заслужений працівник культури України Ірина Якубовська. Хор Віталія Лисенка став для Ганни другою родиною. Її голос звучав на багатьох сценах столиці, в районах і областях України. Колектив у повному складі прийшов привітати Ганну з ювілеєм, зачарувавши глядачів чудовими піснями, потужним і професійним хоровим співом.
Цього року міжнародному громадському об”єднанню«Волинське братство» виповнюється вже 20 років. І з перших днів його діяльності волиняни, які гуртуються навколо нього, не уявляють собі жодного творчого зібрання, концерту, свята без потужного, чистого, дзвінкого голосу Ганни Ярмолюк.І не тільки волиняни, а й представники інших земляцтв, які є в Києві. Вже не кажучи про жіночий клуб «Волинянка»!
Ганна долучилась до створення і є солісткоюнашого ансамблю «Волиняни» при МГО «Волинське братство». Її голос зачаровував і столичних слухачів, і слухачів на рідній Волині.Тому, природньо, що і цей колектив привітав Аню і заспівав разом з нею і для неї улюблені пісні.
Київські волиняни дружно прийшли привітати нашу Аню з її святом, бо вонапо праву є нашою гордістю, нашою зіркою!
Своє захоплення і вітання Ані висловлювали друзі, колеги і шанувальники її таланту.
Дорога Ганнусю!
Щасливої ми долі побажаєм,
Освяченої золотим промінням,
Плодів натхненних й щедрого врожаю,
Що рясно родить на землі Волині!
Тобі даруєм, люба наша Ганно,
Чарівні квіти із усього світу!
Добробуту, здоров’я і кохання
На многая і на благая літа !
Міжнародне громадське об”єднання
“Волинське братство”
* * *
ЖІНКА, ЯКА СПІВАЄ
З нагоди славного ювілею Ганни Ярмолюк
|
|
На своєму ювілейному вечорі в Національному музеї літератури України Ганна розкрилася повністю і різнобічно: як співачка, поетеса, композитор, гуморист, актриса. Назву лише кілька її авторських творів: «Розцвітай, моє рідне село», «Що ти робиш зі мною, осене», «Без верби і калини…», до яких вона писала або тексти, або музику. А всього у її сольному виконанні і разом з хором прозвучало близько двадцяти пісень. Ми побачили її як ліричну і драматичну співачку. Мене вразив і захопив її виступ разом з народним хором Віталія Лисенка. Різножанрові твори і складні поліфонічні мініатюри – хористи під орудою заслуженого працівника культури України Іриною Якубовською виконували з легкістю, майстерно і злагоджено. |
А над ними, як дзвіночок, лунав голос нашої Ганнусі. Які емоції! Яка сила звучання! Враження таке, ніби вона багато років навчалася вокальному мистецтву в консерваторії. Та й справді, в неї чудові вчителі: професор Київської консерваторії, народний артист України Віталій Романович Лисенко і його учениця, талановитий хормейстер Ірина Володимирівна Якубовські.
Бог дав Ганні талант від природи, а любов до пісні подарували батьки. Вона має голос чистий і прозорий, як води Світязя, глибокий і натхненний, як відлуння волинських лісів і перелогів, запальний і звабливий, як танці русалок у купальську ніч. І хіба може залишити когось байдужим її проникливе виконання у супроводі ансамблю «Волиняни» геніального патріотичного твору нашого земляка з Луцька Олександра Каліщука «Стрілецька могила». А колоритні народні пісні, які у соло і дуетах співачка перетворює у справжні театралізовані картинки!
Зі словом подяки і щирими побажаннями творчих успіхів виступали на вечорі заступники голови МГО «Волинське братство» Жанна Ярмолюк і Михайло Сорока, керівник хору Ірина Якубовська, друг колективу, депутат сільської Ради с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Кашуба Дмитро Миколайович. генеральний директор Національного музею літератури України Галина Олексіївна Сорока. Їй низький уклін від ювілярки і всього МГО “Волинське братство” за довголітню дружбу і спонсорську допомогу.
Без перебільшення можна сказати, що в музеї відбулося два свята в одному: ювілейне – Ганни Ярмолюк і хорового співу. І обидва пройшли на славу. З роси й води тобі, наша славна подруго на многії творчії літа! Дай, Боже!
Ольга Рутковська
* * *
ОКРИЛЕНА ПІСНЕЮ
|
|
Сьогодні мала подив, катарсис, SPA-процедуру і антицелюлітний масаж душі водночас. Мурашило раз у раз, повертало у минувщину, закидало у майбутнє… Таке враження лишив по собі Творчий вечір Ганни Ярмолюк “Окрилена піснею” в Музеї літератури! Мені пощастило знати цю неймовірну жінку, сусідувати з нею, бачити, з якою відданою любов’ю вона працює на землі, як ніби граючись усьому дає лад і як усе під її руками вдячно розквітає… Потім почула, як вона співає народні пісні, і була вкрай подивована тим, що вона дещо знає і про мене. “Звідки?” – спитала я. І почула ось таку історію. |
У Ані не було чим розпалити грубу, тож приходить вона до батька і питає: “Васильович, не маєте чим піч розпалити?” Батько притаскав мішок з макулатурою. “Ось!” А там… Ну звісно ж, вірші. Куди ж їх іще?! “Чиї то вірші?” – Повертається. – “А доччині…”
Не розтоплюй тато піч віршами, не знаю, чи відбулося б наше знайомство, чи написалася б чудова пісня “Що ти робиш зі мною осене?!” (під яку, як кажуть мої волинянки “у нас завжди танці!”)
Люблю віркривати людей помалу. Скромна жінка, чуйна волинянка, добра ґаздиня, невтомна трударка, кранівниця баштового крану, квіткар-озеленювач, неповторна солістка хору Віталія Лисенка, поет, байкар, композитор, і, зрештою, людина, на світло якої всі тягнуться.
У цьому зайвий раз переконалася сьогодні, на звітному концерті пані Ганни з нагоди її славного ювілею.
Окрилена, розчулена і очищена всім почутим-побаченим, наповненим неперевершеним співом народного хору Віталія Лисенка, нащадка Миколи Лисенка, ансамблю “Волиняни” та зігріта щирим колом МГО “Волинське братство”, у гостині в якого мені неводнораз доволилося бути. Відтоді я знаю, що найкращі господині – із Волині.
Слава ювілярці і таким натхненникам, як вона! Щира подяка за можливість дотягнутися до високих зразків української пісенності! Нині я ще ближче до України. Щаслива чи що?
Тетяна Яровицина,
поетеса, подруга
