УКРАЇНА ВІДБУЛАСЬ! УКРАЇНА БУДЕ!

Spread the love

 

УКРАЇНА ВІДБУЛАСЬ! УКРАЇНА БУДЕ!
УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!

 

alt

В Національному музеї літератури України завершилась

експозиція виставки «Портрети добровольців на війні»

харківського художника – добровольця АТО Сергія

Пущенка, українського графіка і живописця, культуролога,

члена Національної спілки журналістів України.

Останній день експозиції автор вирішив перетворити на ще одну хвилюючу подію і запросив заспівати

для добровольців прямо у залі з їх портретами видатного бандуриста заслуженого артиста України Тараса Компаніченка

(“Хорея Козацька”).

На закриття виставки запрошені були воїни АТО, ветерани, дисиденти, волонтери, зокрема

представники волонтерської групи «Бойові швачки», журналісти і всі, хто причетний до добровольчого

руху в Україні. МГО «Волинське братство» представляли заступник Голови заслужений журналіст

України  Михайло Сорока та член Ради, журналіст Вікторія Рутковська.

Вступне слово виголосила заступник директора Раїса Сєннікова. На закритті виступили побратими

Покутяка та Смерека, портрети яких демонструються в експозиції. Зокрема, друг Покутяка зазначив

: «Ця виставка має на меті провести її містами України з метою національно- патріотичного виховання

молоді. Це реальні герої і на прикладах їх подвигів повинна зростати молодь. Сподіваємось, портрети

стануть окрасою музеїв та розповідатимуть прийдешнім поколінням про їхніх героїчних предків. Ми

мусимо єднатися заради однієї мети – нашої перемоги над ворогом». Він презентував книгу «Портрети

добровольців на війні». Ця книга – як настанова, як жива історія нашого сьогодення, де кожен портрет

несе емоцію, бажання, мотивацію. А 110 портретів добровольців, створених митцем на передовій

і прифронтовій базі 5 Батальйону ДУК/УДА,  вже чекають в Івано-Франківську.

Друг Смерека додав, що на портретах – новітні лицарі нашої держави. Художник нам показав

непереможний чин УДА, дух нації, дух армії. «Україна відбулась! Україна буде! Україна переможе!» –

такими словами закінчив він свій виступ.

Про незламність героїв, їх нездоланний дух свідчать підписи під картинами – життєве кредо

добровольців. Ось тільки деякі з них: «Живи з Богом! Помри вільним! Друг Аль Пачино», «Не думаю,

яка то буде дяка, від зрад численних клято затужу. Але я знаю, хто я, я – собака, я найдорожче – Україні

волю стережу! Друг Чечен».» Не сміє бути в нас страху! Друг Покутяка. «За новий люд! Слава Україні! «Як

сталь кується у вогні, так нація кується у боротьбі. Є. Коновалець». Друг Крук». «З шаною до предків,

з надією до нащадків. Україна понад усе! Друг Шахід». «Під час малювання портрета поряд ішов бій.

Над нами свистіли кулі, неподалік вибухали 120 мм міни. Завжди посміхайтеся! Вам лічить. Слава

Україні! Друг Омега», «Ми всі народжені на потіху батькам і на славу Батьківщині. Тож давайте любити,

боротись та захищати її. Друг Безіменний».

Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька», учасник волонтерського руху, з 2014 року виступає

перед воїнами української армії та добровольцями. В своєму слові він зазначив, що ця виставка – це

свідчення того, яким ми хочемо бачити сьогодення. Це – літопис епохи не в статистичних даних, а

в персоналіях, ясних ликах нашої доби. Подвиг друга Художника в тому, що він малював портрети герої

вживу, саме там, де точаться бої, під кулями». Він виконав козацькі псалми, думи, пісні національно-

визвольних змагань, власні твори, написані у старосвітському ключі, присвячені жертвам україно-

російської, війни, зокрема «Думу про битву на Савур-могилі» пам’яті жертв Іловайського котла. На

завершення заходу друг Смерека подарував Тарасові книгу з власним автографом і всі заспівали Гімн

України.

Виставка вражає емоційністю, глибиною художнього розкриття образів. Неможливо за кілька годин

осягнути весь її масштаб. Хочеться вдивлятись в кожне обличчя, читати характер героя, додумати його

життєву історію, розмірковувати, або просто помовчати. Але найголовніше в портретах – це очі. Погляди

персонажів вражають… Здається, вони бачать тебе наскрізь, просякають у найвіддаленіші куточки

душі. Ми тут… Вони там… Війна триває, гинуть найкращі. Треба пам’ятати про це…

alt    alt

alt   alt

alt   alt

alt   

alt   alt

alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

Вікторія Рутковська,
фото автора та Григорія Лук’янчука,
газета «Нація і держава»

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *