Ви не думали, хлопці, про себе
І сміливо під кулі пішли!
Вас, зухвалих, забрало в нас небо –
Проти зброї безсилі щити…
Снайпера в вас стріляли безжально,
Кожен постріл – миттєво у ціль.
Та перебіг подій тих фатальних
Не врятує вже хрест у руці.
Всюди чутно до Бога молитви…
Чорні хмари кругом пролягли…
Тут, на полі кривавої битви,
Ви одвічний притулок знайшли.
Закривавився обрій над містом,
Скрик останній полинув увись…
Ваші душеньки – світлі і чисті,
Мов птахи, в небеса понеслись…
«Плине кача…»… Ні, не по тисині…
По Майдану пливе у сльозах.
Вам, найкращим синам України,
Простеляє у Вічність шлях.
Спи спокійно, «Небесна сотне»…
Хай легким буде твій політ…
Захищаєм за тебе сьогодні
Ми від зайд Український Схід!
СХИЛЯЮ ГОЛОВУ
Я низько голову схилю
Перед своїм народом,
І рушниками простелю
Дорогу до свободи.
За ліс, за поле, за село,
І за небес безмежність –
Синів немало полягло
За нашу Незалежність.
Був нелегким до волі шлях,
Тернистий він й понині.
Ми боремось з вогнем в серцях
За долю України!
В жалобі свічку запалю,
Згадаю всіх героїв…
І тихо Бога помолю:
Хай буде мир! Без зброї…
НЕБЕСНА МУЗИКА – НЕБЕСНІЙ СОТНІ
Небесна музика звучить…
В жалобі ангели співають…
Життя мінливе – тільки мить
Із вічністю нас розділяє…
Ще вчора ви були живі…
Кохали, плани будували…
Судився ж вам недовгий вік –
Домівкою вам небо стало…
Ну, як забути ці слова:
«О, мамо, як я хочу жити!»
Допоки пам’ять в нас жива,
Свободу нашу не спинити!
Ген – ген курличуть журавлі:
«Небесній сотні слава! Слава!»
А ми лишились на землі
Продовжувати нашу справу.
… І рана більше не болить…
Кривавий спогад серце крає…
Небесна музика звучить…
В жалобі ангели співають…
Вікторія РУТКОВСЬКА
