Вітаю Вас шановні земляки та друзі! На цю статтю мене надихнули публікації в ЗМІ та новинах, а саме, що ж очікувати пересічному українцеві сьогодні по досягненню пенсійного віку. На мою думку, це повинен бути вихід на заслуженний відпочинок, а маємо, на жаль, життя від пенсії до пенсії! А ще, очікування та сподівання майбутніх студентів, перед якими дуже часто ціна навчання закриває двері до улюбленної професії. Тож розмірковуючи над цими болючими темами я і згадала про члена нашого земляцтва, який очолював молодіжне крило в 2006-2009 рр. Дівнича Тараса, який якраз спеціалізується по таким фінансовим питанням.
Я записала уривок нашої розмови і хочу представити отриману інформацію на загальний огляд:
Світлана: – Привіт Тарасе!
Тарас: – Вітаю Світлано та шановні волиняни.
Світлана – Наскільки мені відомо, ти зараз працюєш фахівцем у сфері фінансів та страхування.
Тарас – Саме так. Займаюсь важливою справою – допомагаю людям із визначенням та вирішенням фінансових цілей, захистом життя та бюджету родини від непередбачуваних випадків.
Світлана: – Мабудь читачеві, як власне і мені, було б цікаво почути від тебе, що ж очікувати нашим громадянам стосовно їх забезпечення у майбутньому.
Тарас: – Усім, чи багатьом із нас відомо, що впроваджується пенсійна реформа. Зараз у нас в країні діє солідарна пенсійна система, де за кожного пенсіонера платить працюючий. Якщо, ще років 30-ть тому у нас на одного пенсіонера приходилось 10 працюючих, то сьогодні ця статистика досить невтішна 1:1. І вона погіршується! Пенсійний фонд шалено дотаційний і це велика проблема.
Світлана: – То що ж робити?????
Тарас: – З 2017 року розпочне свою дію ІІ рівень пенсійної системи. Це коли із зарплатні громадян віком до 35-ти років будуть відбуватися відрахування на накопичувальний пенійний рахунок. До 2022 року цей % буде становити 7. Усі працюючі віком понад 35 років та приватні підприємці на єдиному податку випадають із ІІ рівня. Держава йде європейським шляхом, розвантажуючи державний бюджет та перекладаючи на плечі українців частину тягара турботи про забезпечене майбутнє. Останні зміни ясно дали зрозуміти, що сподіватися виключно на державу в забезпеченні безбідної старості не варто.
І рівень – це відрахування до пенсійного фонду за рахунок роботодавців. І тут важливий фактор відіграє поняття «білої зарплати». Із високими ставками роботодавці боряться зарплатнею в «конвертах», таким чином роблять «ведмежу послугу» працівнику, адже в майбутньому при розрахунку пенсії це все впливатиме. ІІІ рівень – це добровільне накопичення капіталу за допомого приватних недержавних фінансових інститутів. Власне цей ІІІ рівень і представляє моя професія.
Світлана: – Зрозуміло. Отже, що ти порекомендуєш?
Тарас: – Є досить широкий вибір інструментів. Але потрібно уважно та прискіпливо підходити до їх вибору. Це приватні недержавні пенсійні фонди, інвестиційні компанії, приватні інвестиційні фонди та страхові компанії із убезпечення життя ( лайфові).
Не хочу бути заангажованим та, фундаментальний варіант досягнення для забезпечення необхідного життєвого рівня після виходу на пенсію – це накопичувальне страхування життя.
Світлана: – Дякую. Розкажи коротенько.
Тарас: – Накопичувальне страхування життя – це певний сплав депозиту та страхування. Людина відкладає певну суму коштів на свою ціль при цьому із першим внеском отримує захист свого життя на всю кінцеву страхову суму. Також при втраті працездатності страхувальника, а це інвалідність І групи – компанія повністю бере на себе зобов’язання по договору і сама оплачує всі подальші внески аж до кінця строку договору. Звісно при внесенні платежів до страхової компанії вона здійснює інвестиційну діяльність і гроші приносять дохід. Це не метод збагачення, а власне спосіб вберегти кошти від інфляції. Дохідність по таким полісам із убезпечення життя в Україні становить в середньому 18% річних у гривні. Також людина, що накопичує кошти, отримує захист від нещасних випадків, критичних захворювань, госпіталізації та інше.
До кожного клієнта в страховій компанії індивідуальний підхід в залежності від потреб та побажань клієнта. А це і є моя функція, як працівника компанії, допомогти визначитися із ціллю, провести розрахунки та надати певні рекомендації.
Світлана: – Досить вичерпно. Повернімось до теми платного навчання. Які тут є варіанти?
Тарас: – Тут все залежить від віку дитини та вартості навчання. Вирішення – від депозиту в надійному банку до того ж накопичувальне страхування, де існують спеціальні програми для дітей, із захистом життя страхувальника (когось із батьків) на випадок не дожиття, при цьому дитина гарантовано здобуде освіту. Накопичення капіталу на здобуття освіти дає можливість улюбленому синочку чи донечці забезпечити впевнений старт у житті. Головне зрозуміти, чи хочете Ви забезпечити Вашій дитині гідне майбутнє?
Світлана: – Зрозуміло. Та все ж розумію, що є багато нюансів. У мене до тебе є пропозиція.
Тарас: – Я як Львів!
Світлана: – ???
Тарас: – Відкритий для світу!
Світлана (дзвінкий сміх….. заспокоїлась, попила водички і далі): Ти забув, що ми з Волині? Як ти дивишся на те, щоб у нас в земляцтві організувати твої консультації для усіх бажаючих. А я розумію, що ці питання не можуть не хвилювати наших читачів та земляків.
Тарас: – Із радістю надам свої послуги усім бажаючим!
Светнала: – То ж давай визначимось із днем та часом для консультацій, середа підходить?
Тарас: – Так!
Світлана: – Дякую за відверту розмову і важливу інформацію. До зустрічі.
Тарас: – Дякую, усім бажаю успіху!
Шановні земляки, прошу долучитися до обговорення. Прошу писати в коментарях, чи потрібні такі консультації, які питаня ви б хотіли обговорити.
Якщо тема буде цікава для волинян та й не тільки, то ми можемо запрошувати Тараса для проведення консультацій та семінарів по страхуванню.
Соколова Світлана
