9 грудня – дев’ять днів, як відійшов у вічність Євген Сверстюк.
Згадаймо про нього, помолившись за його безсмертну душу, де б ми не були. Перечитаймо його твори, послухаймо його інтерв’ю, щоб набратися з них мудрості, скромності, доброти, чесності, патріотизму та глибокої Віри.
Сумує Волинь… Сумує Україна…(джерело: «Український погляд»)
РАПТОВО МИ ОСИРОТІЛИ…
Під вічним небом України
Твоя палка душа літає…
Лишив ти нас в лиху годину…
Тебе нам так не вистачає!
Твоєї допомоги в справах
І світла розуму ясного…
Ти прикладом своїм яскравим
Завжди нас вів до перемоги!
Проникливим і тихим словом,
Відкривши мудрості глибини,
Свободи в нас заклав основи
Й був сином, відданим Волині.
Раптово ми осиротіли…
У вічні засвіти полинув…
Нам зірка Правди засвітила
В безмежнім небі України…
Вікторія РУТКОВСЬКА
Дорогі краяни! До сороковин пам’яті Євгена Сверстюка на сайті «Волинського братства» планується надрукувати спогади про Незабутнього земляка. Чекаємо на матеріали.
На світлині: могила Євгена Сверстюка на Байковому кладовищі в Києві
