Вірш

Spread the love

  Дорогі краяни!

Жінки клубу «Волинянка» щиро вітають Вас з світлим празником

Покрови Пресвятої Богородиці, яка покриває усіх світлим своїм омофором!

Бажаємо здоровя, наснаги, сили духу, успіхів у творчості! Нехай негаразди оминають ваш дім і у житті стелиться радісна сонячна дорога! Зичимо злагоди, миру, добра на довгі роки і нехай переможе правда!

У подарунок – вірші про осінь Вікторії ВАЛЬКОВОЇ.

 

ЗОЛОТА КИЇВСЬКА ОСІНЬ

 

Дивний день! Пора осіння

Розкошує навкруги…

Ллється сонячне проміння

На дніпровські береги.

 

Схили золотом палають,

Світлом радо виграють,

А хмарки на небокраї

Легко й весело пливуть

 

У краї чужі, незнані…

Що чекає вдалині?

Смуток, радість чи кохання?

Не дізнатися мені.

 

Тихий плескіт вод дніпрових,

Ніжний шепіт вітерця…

Жовтень додає любові

У сполохані серця

 

І яскравих барв – у листя –

Радісний кружляє рій!

Осінь у моєму місті…

Осінь у душі моїй…

 

 

ОСІНЬ У КАРПАТАХ

 

Чисті небеса… Краса первісна…

Листопад, жовтневий листопад!

Золота, сліпуча, промениста –

Осінь завітала до Карпат!

 

У святкові шати вбрала гори,

Оповила чарами ліси,

А поміж дерев і зворів

Б’ють джерела дивної краси.

 

Коломийку осінь заспівала.

Пісню вітер легко підхопив,

А потоки дзвінко, мов цимбали,

Радісно заграли цей мотив.

 

Сонечко схиляється над плаєм,

Ллє на землю промені ясні,

Журавлі у вирій відлітають…

Повертайтесь, любі, навесні!

 

Веселково сяють водограї,

Лине світло радості до хат,

В полум’ї аркану лист кружляє –

Осінь завітала до Карпат!

 

 

ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ

 

Лазур шовкова, золотом гаптована…

Стоять дерева у легкій журбі…

Моє кохання, долею дароване,

За біль і радість дякую тобі!

 

Безсонні ночі, до країв виснажливі…

Полегшення світанки принесуть!

Я зачарована тим, як вибагливо,

Дарує осінь всій землі красу

 

І надихає барвами яскравими,

Багатством форми, дивом кольорів,

Бо за буденними своїми справами

Втрачається найбільше з почуттів.

 

Не бачимо його ми за дрібницями,

Вклоняємось богам, але не тим.

Овіяне казками й таємницями,

Кохання, мою душу освяти!

 

І сповни серце, тугою спустошене,

Промінням віри – світлим і палким.

Хай буде першим до вершини сходженням

Той ніжний дотик рідної руки… 

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *