Spread the love
Сумний ранок для Києва. Сумний ранок для всієї України.
Цієї ночі російські ракети та дрони знову забрали людські життя, залишивши за собою біль, сльози й розпач. Серед ударів — влучання на території Києво-Печерської лаври. Місця, де століттями люди знаходили молитву, надію та душевний спокій.
Коли гинуть невинні люди, а вогонь торкається святинь, важко знайти слова, які могли б втамувати цей біль.
Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять про загиблих, співчуваємо їхнім рідним і молимося за всіх постраждалих. Світла пам’ять тим, чиє життя обірвала ця страшна ніч. І нехай вистачить сил вистояти тим, хто продовжує жити, любити й боротися за Україну.
РОСІЯ ПОШКОДИЛА СВЯТИНЮ СВІТОВОГО ПРАВОСЛАВ’Я – КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКУ ЛАВРУ
Росія вдарила безпілотником по одній з найвеличніших святинь світового православ’я – Києво-Печерській лаврі. Під час масованого ракетно-дронового удару по Києву у ніч на 15 червня, близько першої години ночі російський шахед влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври – в Стефанівський приділ.
Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній вночі під час російської атаки повідомив про пожежу на даху собору та про термінову евакуацію святинь – стародавніх ікон та антимінсів.
Станом на ранок рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу. Площа пожежі даху Успенського собору сягає близько 800 кв. м. Також, внаслідок удару – пошкоджено Башту Іоанна Кушника (оборонну споруду XVII–XVIII століть у складі фортифікацій Верхньої Лаври).
Києво-Печерська лавра є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО та однією з найважливіших духовних і культурних пам’яток України, що перебуває під посиленим захистом за Другим протоколом Гаазької конвенції 1954 року. Удар стався в ювілейний рік: 975 років від першої згадки про Лавру та 100 років заповіднику.
Атака на лавру – один із найтяжчих злочинів не лише проти України, а й проти всього світового православ’я і світової культурної спадщини.
Особливо цинічним є те, що удару зазнала колиска православ’я Русі, святиня, на спадщину якої росія десятиліттями намагалася претендувати як на власну. Держава, яка проголошує себе «захисником православних цінностей», вкотре довела протилежне, завдавши удару по одній із найшанованіших святинь православного світу.
Країна-терорист має бути зупинена і покарана!
***
«Останній раз Лавра палала у 1240 році, коли Київ топтали орди монгольських загарбників.
Минуло майже вісім століть — і нові варвари вирішили перевершити своїх духовних попередників. Недарма в РФ заснували орден Субедея — монгольського воєначальника, причетного до кривавого винищення руських князівств. Вони самі обрали собі історичних героїв.Сьогодні над Києвом знову свистять ворожі снаряди, знову горять святині, знову ворог несе смерть і руйнування на нашу землю. Ми дійсно воюємо з чортами.Тож доведеться знову ставати на стіни. Але цього разу є одна важлива різниця: у воєводи Дмитра не було далекобійних дронів, високоточної зброї та незламної нації, яка знає, за що бореться.
Як і тоді, Київ стоїть. І стоятиме».
Igor Tsaryk
Фейсбук, фото головного зображення: Телеграм канал
***
Сам Успенський Собор перший раз підривали комуністи-більшовики 3 листопада 1941 року перед відступом з Києва. Вибух стався близько 14.30, внаслідок чого головний храм монастиря та стародавня княжа усипальниця були майже повністю знищені.
Сьогодні московити – діти більшовиків зробили це знову.
Виникла пожежа даху Успенського Собору на площі близько 800 кв. м.
***
Сьогодні вночі горіло серце Києва.
Зображення, що надходять з Києво-Печерської лаври, важко усвідомити.
Заснована в 1051 році, Києво-Печерська Лавра є однією з найстаріших і найсвятіших християнських місць. За майже 1000 років вона пережила вторгнення, війни, імперії, революції та політичні потрясіння. Це об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО та символ української історії, віри, культури та стійкості.
Її золоті куполи спостерігали за тим, як приходили і відходили покоління українців. Королі, монахи, художники, вчені та звичайні сім’ї ходили по цих землях протягом століть.
І зараз, у 21 столітті, ми стаємо свідками полум’я охоплює пам’ятник, який стояв ще з стародавніх віків.
Це не просто атака на цеглу, стіни та куполи.
Це атака на історію.
Це напад на культуру.
Це напад на спільну спадщину людства.
Незалежно від релігії, національності чи політики, знищення тисячолітньої святині є трагедією.
Варварство вимірюється не словами – воно вимірюється тим, що ми обираємо знищити.
Сьогодні ввечері моє серце з Києвом, з Україною та з усіма, хто розуміє, що деякі місця належать не тільки одному народу, а й всій цивілізації.
Нью-Йорк, Фейсбук
***
А ЛАВРА СТОЇТЬ…
Щонайменше 29 ракет на Київ за одну годину!
Києво-Печерська лавра пережила майже тисячу років війн, навал і руйнувань.
Заснована вона у 1051 році за часів князя Ярослава Мудрого.
Саме тоді монах Антоній оселився у печері на дніпровських схилах біля Києва.
Згодом до нього приєдналися інші ченці, а невелика печерна обитель перетворилася на один із найбільших духовних центрів Русі.
Тут творив літописець Нестор, тут формувалася книжна культура, тут переписувалися книги й писалася історія нашої землі.
Лавру руйнували багато разів.
У 1096 році її розграбували половці.
У 1169 році Київ спустошили війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського.
У 1240 році на місто обрушилася навала хана Батия.
Монгольські орди знищили значну частину Києва, а лаврські храми та укріплення були сплюндровані й зруйновані.
Пізніше були нові удари.
У 1482 році Київ спалив кримський хан Менглі-Гірей. У XVIII столітті Лавра постраждала від великої пожежі.
У ХХ столітті монастир нищила радянська влада в 1918 році, а 1941 року було зруйновано Успенський собор – серце Лаври.
Але є одна річ, яка повторювалася після кожного лиха.
Половці приходили і зникали.
Орди Батия приходили і зникали.
Хани приходили і зникали.
Імперії приходили і зникали.
Режими приходили і зникали.
А українці залишалися.
Саме наш народ століттями відбудовував зруйновані храми, повертав життя на спалені схили Дніпра, відновлював фрески, дзвіниці та собори.
Те, що руйнували загарбники за дні чи години, покоління українців відроджували роками.
Історія Києво-Печерської лаври – це історія не руйнувань.
Це історія незламності.
Бо кожна навала колись закінчується.
А Лавра стоїть уже майже тисячу років
15.06.2006р.
