За віруванням, на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. А в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. От родичі і приходять на могилки рідних і близьких аби відвідати ці дорогі для кожного місця, таким чином розділяючи з померлими свято Воскресіння Христового.
У Провідну неділю прийнято вшановувати тих, хто вже давно або недавно покинули цей світ: наших пращурів, рідних та близьких, друзів та колег.
Хай помоляться біля могил ті, хто зміг їх відвідати. Хай згадають і вибачаться ті, що через коронавірус чи з інших причин не змогли прийти або приїхати до них цьогоріч… Хай спочивають з миром.
Нехай Господь пригорне усіх тих, хто загинув за незалежність нашої держави, «Небесну сотню», яка полетіла в небо, захищаючи цю незалежність у мирний час, наших героїв-бійців, які загинули захищаючи країну і нас від московських окупантів на війні. Слава і вічна пам»ять їм усім.
У ці дні наші серця обов’язково линуть до неба, до наших дорогих людей, яких більше немає. Щира, тиха молитва, свічка і пам’ять в серці – все, що їм потрібно..
Згадаємо і ми, волинська родино у місті Києві, МГО «Волинське братство», у ці Поминальні дні тих, кого втратили за двадцять один рік існування нашого земляцтва.
Кожен з вас прожив своє життя – довге чи коротке, кожен досягнув своїх життєвих вершин і міг би досягти ще більших… Ми шанували і любили вас при житті і не забуваємо та пам»ятаємо, коли ви не з нами.
Вічна і світла вам пам»ять.
