На запрошення голови Вишнівської сільради Любомльського району Олексія Кулика і за фінансової підтримки Галини Бідношей, колишньої мешканки села Вишнів, а нині киянки, гурт «Волиняни» взяв участь у святі «День села». Поїздом Київ-Варшава ми вирушили на Волинь. Поїздка була дуже відповідальною і готуватися до виступу почали ще в дорозі: неодноразово повторювали пісні, вірші, тексти привітань. На станції Шепетівка ми вийшли на перон і вирішили заспівати «Ой, хмелю, ж, мій хмелю». Почувши знайому мелодію, чимало людей приєдналися до нас. А які захоплені обличчя були у пасажирів в поїзді, що проїжджав повз нас! Та несподівано підійшов міліціонер і сказав: – Співати заборонено! Ми ошелешено спитали: – А палити і пити пиво на пероні дозволено? На що він відповів : – Дозволено! От як оберігають наш народ від української пісні!
На запрошення голови Вишнівської сільради Любомльського району Олексія Кулика і за фінансової підтримки Галини Бідношей, колишньої мешканки села Вишнів, а нині киянки, гурт «Волиняни» взяв участь у святі «День села». Поїздом Київ-Варшава ми вирушили на Волинь. Поїздка була дуже відповідальною і готуватися до виступу почали ще в дорозі: неодноразово повторювали пісні, вірші, тексти привітань. На станції Шепетівка ми вийшли на перон і вирішили заспівати «Ой, хмелю, ж, мій хмелю». Почувши знайому мелодію, чимало людей приєдналися до нас. А які захоплені обличчя були у пасажирів в поїзді, що проїжджав повз нас! Та несподівано підійшов міліціонер і сказав: – Співати заборонено! Ми ошелешено спитали: – А палити і пити пиво на пероні дозволено? На що він відповів : – Дозволено! От як оберігають наш народ від української пісні!
До Любомля ми приїхали о першій годині ночі – волинське небо зустрічало дрібним дощиком. Нас гостинно прийняли батьки Галини Бідношей – щирі, працьовиті люди: спати повкладали, вранці смачно нагодували, створили всі умови для відпочинку перед концертом.
Вже зранку у селі вирувала святкова атмосфера, лунала музика. Смарагдова зелень дерев та кущів, яскраве блакитне небо з хмарками-баранцями, аромати духмяних квітів і трав, свіже, таке рідне повітря, – це той неповторний колорит, що викликає у пам’яті щемливі спогади і змушує битися серце все сильніше! На свято прибули гості з обласного центру, району, сусідніх сіл і хуторів. Кожна вулиця, кожний куток представляли свої досягнення – творчі, мистецькі, кулінарні, вишукано і з фантазією оформивши відведені їм місця.
Концертна програма розпочалася виступом аматорів сцени сільського будинку культури, серед них зворушив вокальний дует сестер поважного віку Селегейн – Марії і Анастасії , які виконали старовинну українську баладу «Дві сестри». Продемонстрували свою майстерність і юні мешканці Вишнева – вихованці місцевої недільної та учні середньої шкіл, клубні колективи і виконавці різних жанрів.
Ансамбль «Волиняни» при Міжнародному громадському об’єднанні «Волинське братство» підготував спеціальну програму, що складалася з жартівливих тематичних поздоровлень від жіночого клубу «Волинянка», народних і авторських пісень, власних творів учасниць колективу – Ганни Маковської і Вікторії Валькової. Своїм незрівнянним голосом усіх зачарувала наша солістка Ганна Ярмолюк. Справжній вибух сміху викликали гуморески у виконанні Тамари Солодкої, а Миколу Няньчука, який прочитав «Оду вишнівчанкам», глядачі взагалі не хотіли відпускати зі сцени. Особливим успіхом користувалася пісня «Невінчані», яку заспівали автор Ганна Маковська і Микола Няньчук, а також поезії – посвяти селу Вишнів і Волині у виконанні Галини Бідношей. Концерт закінчився спільним виступом гурту «Волиняни» і клубного ансамблю. Пісня «Єднаймося, люба родина» стала величним заключним акордом свята.
Зі словами вітань до місцевої громади та гостей, подякою односельцям, які своєю звитяжною працею сприяють піднесенню добробуту села, звернулися керівник апарату райдержадміністрації Ярослав Нащоцький та голова Вишнівської сільради Олексій Кулик. Олексій Антонович також відзначив активістів місцевої громади, зокрема, підприємців, які долучились до організації цьогорічного свята. Голова Любомльської районної організації ветеранів Василь Луць від імені Сергія Ковальчука вручив грошові винагороди окремим жителям села Вишнів. Святкування продовжилось розвагами, розиграшем святкової лотереї та молодіжною дискотекою.
Я була в захопленні від села, ошатних садиб, впорядкованих господарств, від простих щирих трударів, які збирають гарні врожаї. І радію з того, що це волинське село процвітає, поля не занедбані, як трапляється в інших місцях. Вишнівці пишаються тим, що у них немає жодної кинутої хати! Після концерту нас запросили до клубу, де господиня – завклубом Людмила Лонюк і аматори влаштували по-справжньому родинне прийняття. Пісні, що ми привезли зі схилів Дніпра, палкі тости за єдність поліського краю і столиці, щирі побажання лунали до пізнього вечора. А як зворушливо, не стримуючи радісних сліз, спільно виконали кияни й волиняни гімн нашому краю «Волинь моя»! Нас не хотіли відпускати, але поїзд «Варшава-Київ» вже чекав на станції Ягодин. Тепер сподіваємося на нову зустріч з друзями-вишнівчанами, спілкування з якими залишило у нас найприємніші почуття вдячності й невимовної любові до рідної землі, де народилися ми, живуть і жили наші батьки, діди і прадіди.
ВАЛЬКОВА Вікторія
