У цей складний і тривожний для нашої країни час важко діяти і жити у режимі довоєнного часу. Багато українців виїхали, інші на фронті виборюють перемогу, постійні тривоги та руйнування… А саме страшне – гинуть військові і мирні люди.
В цій ситуації зупиняються підприємства, закриваються заклади, розпадаються громадські об”єднання і т.і. Тому тішить, що наше волинське земляцьке об”єднання у місті Києві живе і діє. Хай не так активно, як до війни, але в міру об”єктивних обставин ми разом.
Тож 29 квітня у “Волинській світлиці”, що на Ярославім Валу, зібралися не тільки члени Ради МГО “Волинське братство”, а й запрошені та гості. Було тепло, гостинно і радісно від зустрічі з земляками. Ділилися новинами, обговорили, що зроблено і що потрібно зробити.
В роботі Ради взяли участь 20 чоловік – члени Ради, члени об”єднання та запрошені.
За традицією і регламентом засідання Раду відкрив її Голова Сергій Володимирович Шевчук. Він привітав усіх і оголосив порядок денний.
Далі відповідно до порядку денного Сергій Шевчук передав слово Ярмолюку Миколі Олександровичу, який розповів про заходи, які проводилися МГО “Волинське братство” та Асоціацією земляцтв у місті Києві.
Зокрема, 22 жовтня 2025 року у Національному музеї літератури України був проведений захід до Дня української писемності та мови та вшанування пам”яті Вікторії Рутковської, яка була душою нашої волинської спільноти.
Традиційно перед Великодними святами у музеї під відкритим небом у Пирогові, Національному музеї народної архітектури та побуту, відбулася масштабна толока, яка об’єднала представників земляцтв у Києві з усієї України, в якій взяли активну участь і волиняни.
Микола Ярмолюк та Раїса Заклецька, керівниця відомого в країні дитячого ансамблю “Зернятко”, взяли участь у вшануванні пам”яті до Дня народження Лесі Українки на Байковому кладовищі.
Привітали з 30-ти річним ювілеєм наших колег з Чернігівського земляцтва.
Микола Ярмолюк був запрошений Львівським земляцтвом на святкування 35-річчя створення Лемківської організації.
Тернопільське земляцтво, яке тримало булаву, запросило на екскурсію та знайомство з Тернопільщиною. Цікаво було відвідати міста Зарваниця, Кременець та інші.
Наступними про роботу жіночого Клубу “Волинянка” та участь волинян у різних заходах у м. Києві розповіли Антоніна Рєпа та Галина Бідношей.
Зокрема, Антоніна Рєпа підкреслила, що зустріч жінок Клубу традиційно і незмінно проходить в останній четвер кожного місяця. Як і завжди волинянки обов”язково долучаються до усіх заходів, які організовує і проводить земляцтво. Війна, звичайно, внесла свої корективи в діяльність жіночого Клубу «Волинянка». Основною стала волонтерська робота.
Так, вже багато років війни Клуб «Волинянка» є ініціатором та організатором акції «Святий Миколай, наших бійців привітай!», до якої долучаються всі бажаючі члени земляцтва, друзі та знайомі.
Важко порахувати скільки допомоги доставлено на фронт. Ось і в листопаді минулого року, інформувала Антоніна Рєпа, знову оголосили цю акцію. В першу чергу, ми надаємо допомогу Мобільному Підрозділу “ДОЗОР”, нашому земляку, бувшому бійцю АТО, пізніше волонтеру, а нині полковнику ЗСУ Кулачеку Юрію і його побратимам. Тож передали предмети побуту та гігієни, смаколики, чай-каву, консерви, маскувальну сітку, яку виготовила Мирослава Корнєєва, теплі ковдри,які принесли Галина Оксюк та Раїса Заклецька тощо.
Вже не вперше до акції долучається Суспільна Служба України, керівником якої є наша Людмила Банникова. За сприяння Суспільної Служби м.Торонто і фонду «Поміч Україні» (Канада) відправили шкарпетки, теплий одяг, футболки.
А ще на потреби підрозділу передали 21 000 грн.
Бійці висловили подяку за таку допомогу.
Однією акцією волонтерство не обмежується. Наші волинянки працюють у різних напрямках.
Ліна Гулюк і Мирослава Корнєєва кожен день плетуть маскувальні сітки.
Бабаніна Валентина шиє килимки, теплі жилетки для евакопунктів.
Зоя Сиротюк в Лондоні в’яже адаптивні шкапетки з застібкою попереду і передає їх через Клуб в госпіталь для тяжко поранених.
І це перелік тільки частини постійної допомоги волинянок фронту.
Доповнила участь волинян у різних заходах Галина Бідношей.
Зокрема, цікаво було слухати інформацію про проведені майстер-класи з плетіння павуків, в’язання дідухів та виготовлення писанок. Майстер-класи для волинян і всіх охочих проводила учасниця гурту “Волиняни” Наталя Островська.
20 січня і 16 лютого були проведені неформальні земляцькі зустрічі, на яких “розганяли” зимову депресію – частування, співи, спілкування.
18 жовтня 2025 року разом з земляками відвідали рок-оперу «Міф про козака Василя Сліпака», де одну з жіночих ролей грала народна артистка України, члена Ради нашого об”єднання Світлана Мирвода. Це була рок-опера – жива, чесна, з болем і величчю, присвячена Герою України, що пройшов шлях від зіркової оперної сцени до запеклих боїв, від Парижу до передової на Донеччині.
Принагідно привітали Романа Петрука – талановитого художника, викладача Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Ради МГО “Волинське братство” з вченим званням професора.
Також підняла питання про участь членів земляцтва у наповненні сайту МГО “Волинське братство”.
Щодо найближчих планів Об”єднання – це проведення 21-24 травня 2026 року третього Фестивалю “Криміада” у м. Володимирі. Про його організацію розповів Микола Ярмолюк. Підготовка до нього вже розпочалася.
Наше Об”єднання поважає і гордиться талантами наших волинян і намагається брати участь у їхніх заходах, допомагати у зростанні їх іміджу. От і цього разу Рада прийняла рішення підтримати клопотання на присвоєння почесного звання Заслуженого художника України Івану Миколайовичу Гупіку – старшому викладачу кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури і металу Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, члену Національної спілки художників України. У відповідь Іван Гупік подарував нашій світлиці свою картину.
За період від ковіду і дотепер, на жаль, наша волинська родина понесла втрати, а також є об”єктивні причини відсутності деяких у Раді. Тому назріла необхідність внести зміни у її склад.
В зв”язку з цим, було вирішено у жовтні 2026 року провести Загальні збори об”єднання, на яких провести вибори Голови МГО ” Волинське братство” на конкурсних засадах. Членам об”єднання, відсутнім у м. Києві на час зборів, голосування дозволити онлайн. Водночас внести зміни до складу Ради та обрати заступників Голови.
Після інформацій членів Ради було цікаво послухати гостей, яких запросили на Раду.
Анатолій Грищук – відомий громадський діяч, автор єдиного в Україні «Військово–політичного енциклопедичного словника» українською мовою та дитячих книг поділився інформацією про свою нову книгу-політичний трилер “Вбити Мороза”, де одним з головних героїв є Почесний голова МГО “Волинське братство”, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, яка в даний час готується до друку.
Волинянам відома сумна, майже детективна історія з членом Ради, науковцем, фахівцем у галузі біофізики та електромагнітної біології, доктором технічних наук, професором, академіком УАН Колбуном Миколою Дмитровичем. Його доля після зникнення у Бучі на початку війни до цих пір невідома. Про нові факти і деталі розслідування цієї історії розповіла Свистович Мирослава Богданівна – племінниця Колбуна М.Д. Вона внесла пропозицію про створення Фонду імені Миколи Колбуна.
На засіданні Ради вперше був присутній наш земляк Михайло Петрович Куницький – почесний консул Республіки Молдова у місті Вінниця, доктор історичних наук, громадський діяч, який висловив свої позитивні наміри на плідну співпрацю з МГО “Волинське братство”.
На завершення наш волинський соловейко, чарівна Влада Чайка подарувала свою нову пісню про Волинь.
