Вночі ракети і шахеди московитського ворога зруйнували нашу стародавню святиню Києво-Печерську Лавру, кіностудію імені Довженка, Мистецький Арсенал, житлові будинки столиці. Ніч була тривожна та безсонна. А усвідомлення того, що ворог зазіхнув на стародавню пам”ятку світового значення та місце, яке московія приписує у свою вкрадену історію, говорить про те, що у нього нічого святого вже не має.
Та все ж, 15 червня волиняни зібралися на чергове засідання Ради Міжнародного громадського об”єднання “Волинське братство”. Були присутні 12 членів Ради та 4 запрошених.
За традицією і регламентом засідання Раду відкрив її Голова Сергій Володимирович Шевчук. Він привітав усіх і оголосив порядок денний.
Першим питанням порядку денного було обговорення Концепції монументальної композиції “Луцький з’їзд 1429 року та витоки спільної Європи”. З нею ознайомив присутніх голова Ради Сергій Шевчук, наголосивши, що з”їзд монархів Європи у Луцьку в 1429 році був першою задукоментованою спробою створення загальноєвропейської системи безпеки та інтеграції.
Тож в 2029 році виповниться 600 років цій події, яка відбулася саме в Луцьку. В зв”язку з цим за ініціативи митрополита Луцького і Волинського Михаїла і виникла пропозиція на високому рівні відзначити цю ювілейну дату. МГО “Волинське братство” підтримало таку ідею і візьме активну участь у її організації та проведенні.
Організаційні заходи будуть здійснюватися в майбутньому, ближче до дати. А зараз згідно Концепції пропонується розробити макет, затвердити і виготовити пам”ятник-монумент, який має стати символом найдавнішого джерела Європейської цивілізації. Він має довести, що Україна вже 600 років тому була суб”єтом великої політики. Сергій Володимирович акцентував увагу на творчому задумі пам”ятника, його вигляді, деталях.
До обговорення створення пам”ятника долучився гість Віктор фон Ерцен-Глерон – історик, провідник проектів “РУТЕНІЯ” та подружжя скульпторів – Микола Павлович Перепелиця та Ліна Володимирівна Препелиця.
Для завершення розгляду цього питання було вирішено зібратися через 2-3 тижні.
На порядку денному другого питання стояла болісна і спірна для народів України та Польщі тема Волинської трагедії.
Волинська трагедія залишається однією з найгостріших і найбільш політизованих проблем у сучасних українсько-польських відносинах. Тема Волині регулярно актуалізується польськими політиками, особливо під час внутрішніх виборчих кампаній. Окремі політичні сили використовують історичну травму для тиску на Київ.
Ось і останніми тижнями присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» викликало гостре обурення у польському суспільстві та політикумі. Ініціатором виступив новообраний президент Польщі Кароль Навроцький.
Знову обвинувачення України, знову вимоги, знову агресивна риторика… І жодного слова про злочини Польщі тих часів по відношенню до українців. З нашої сторони – мовчання, бо війна, бо поляки, дійсно, надали величезну допомогу, особливо в перші місяці війни.
Ця проблема не могла не торкнутися вилинян і, зокрема, членів МГО “Волинське братство”. Тому питання нового сплеску активності зі сторони Польщі і обговорювали на засіданні Ради. З інформацією виступив Сергій Шевчук. Всі погодилися і підтримали його у тому, що без агресії і нападків у польську сторону, необхідно активно поширювати інформацію, конкретні факти про злочини поляків по відношенню до українців у засобах масової інформації, зокрема, і на сайті “Волинського братства”. Факти, тільки факти.
Запропонували публікувати розповіді членів земляцтва про ці події, якщо їх родини перенесли цю трагедію, бо з маленьких історій складається велика історична правда. І факти, тільки факти.
Це підтримав і Почесний член Ради Володимир Сергієнко, який досліджував ці події і написав книгу «Трагедія Волині», в якій об”єкттивно розповідається про причини й перебіг польсько-українського збройного конфлікту на Волині у роки Другої світової війни.
Війна зруйнувала багато планів, в тому числі і в діяльності земляцтва. Так, через неї не вийшов 11-й випуск нашого альманаху “Волинь моя”. Тому Михайло Михайлович Сорока – його головний редактор – запропонував підготувати спеціальний випуск книги “Волинь моя” до 600 річчя з’їзду європейських монархів. Це буде подарунком до ювілею такої важливої події.
Михайло Михайлович принагідно виконав приємну місію. За дорученням Київської організації національної спілки журналістів України він вручив медаль “Журналістика і Державність” давньому другу волинян, голові ГО “Соловецьке братство”, журналісту Георгію Лук”янчуку. Ця медаль (офіційно – Відзнака Симона Петлюри) є почесною нагородою, яку заснували Конфедерація журналістських організацій України, Меморіальний фонд Симона Петлюри з Чикаго (США) та Міжнародний культурний центр “Сяйво” і вручають її українським та іноземним журналістам, видавцям та громадським діячам за вагомий внесок у захист України, розбудову держави та високу професійну майстерність.
Було розглянуте і організаційне питання. Голова Ради Сергій Шевчук на час його відсутності в Україні, за згодою членів Ради МГО “Волинське братство”, передав обов’язки Голови організації Куницькому Михайлу Петровичу з правом використання печатки Об”єднання та представництва МГО в Асоціації земляцьких організацій України у м. Києві.
І на завершення волиняни привітали члена Ради Миколу Новосада з минулою ювілейною датою, подарувавши йому привітання та ляльку-мотанку, яку виготовила Рєпа Антоніна Іванівна.
Валентина Слободян
Антоніна Рєпа
Фото Георгія Лук”янчука
