Сьогодні у локаціїї “‘Золоті ворота”біля 18 год – пожвавлення людського потоку… А чому? Бо 28 травня, – це не тільки останній четвер місяця і майже календарний кінець весни. Ця дата означає, що сьогодні травневе засідання жіночого Клубу, де київські волинянки після таких жахливих обстрілів нашого міста і безкінечних повітряних тривог упродовж дня знову зустрілися у нашій світлиці.
У наш клуб завітала представниця Херсонського земляцтва Любов Маланчук і ми всі були раді такій шанованій гості.
Заступника Голови Клубу Антоніни Іванівнии Рєпи сьогодні не було із-за невідкладних родинних справ, то ж співмодераторками засідання були наші активістки Ліна Гулюк і Галина Бідношей, які за традицією нагадали про визначні події травня:
-
- 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у другій світовій війні, День пам’яті та примирення в Україні;
- 10 травня – відмітили День Матері в Україні,
- 15 – Міжнародний день сім’ї, 18 травня – вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу;
- серед трагічних сторінок травня у цей день – насильницька смерть музиканта, композитора Володимира Івасюка – автора всесвітньовідомої пісні””Червона рута” – і його похорони на Личаківськоиу кладовищі у Львові (його творчість успішно досліджувала світлої пам’яті наша волинянка незабутня ВікторіяРутковська);
- 21 – День вишиванки ;
- 23 травня – фестиваль української мови у місті Володимирі, що на Волині, де стартувала Криміада.
А за кілька днів – П’ятидесятниця – День Святої Трійці, День Києва, для школярів- останній у цьому навчальному році дзвоник, а для випускників – прощання зі школою і початок самостійного життя.
Місяць травень – найквітучіший місяць року, краса природи і краса міста Києва були в гармонійному поєднанні, то ж як його посміли бомбити рашисти? Від однієї обпаленої ночі до наступної наростали вибухи, що призвели до великих людських втрат, горя , значних руйнувань і пожеж. То ж за пропозицією Ліни Гулюк пом’янули тих киян, які не дожили до сьогоднішнього дня із-за бомбових атак, в також невинних діток, які ангелами злетіли у небеса, воїнів, котрих в кортежах проводжають на щиті вулицями наших міст і сіл в останню дорогу, і всіх тих наших співвітчизників, які змогли б жити, якби не розв’язана лютим ворогом війна. Молитвою і хвилиною мовчання вшанували їхню світлу і вічна пам’ять…
У контексті травневих подій київські волинянки згадували марші вишиванок, у яких вони завжди брали участь у передвоєнні роки, відвідування виставки автентичних вишитих сорочок у Верховній Раді.
ЛІна Гулюк розповіла сімейну історію, коли у 1941 вивезли на спецпоселення її родину.
Поговорили про Третій Фестиваль української мови “Криміада”, який відбувся 23 травня у місті Володимирі. Цей масштабний захід був присвячений постаті видатного вченого, поліглота та мовознавця Агатангела Кримського, який народився у цьому княжому місті. Розповіли про нього, як про українського сходознавця, перекладача та одного із засновників Академії наук, який досконало володів десятками мов і зробив колосальний внесок у переклад арабської літератури українською мовою.
Нас також проінформували, що почалася робота над відзначенням 600-річчя З’їзду європейських монархів. Це – історична дата, яка офіційно відзначатиметься на державному та міжнародному рівнях у 2029 році. Масштабні заходи та підготовка координуються у Волинському обласному центрі – у м. Луцьку, де у січні 1429 року відбулася ця епохальна дипломатична зустріч європейських лідерів з метою вирішення низки політичних та економічних питань Центрально-Східної Європи – і це було вагомою подією в історії середньовічного Луцька.
Війна продовжується, але ні на мить не стихає громадське життя нашої земляцької спільноти, спрямоване на підтримку суспільно корисних справ заради Перемоги.
Член ради МГО “Волинське братство” Галина Бідношей поінформувала, що у жовтні відбудуться вибори Голови Ради. Обговорювали можливі кандидатури….
Кожна із волинянок розповідала про свій внесок. Це і волонтерська робота з плетіння маскувальних сіток для армії, і відвідування поранених бійців у воєнному госпіталі, і участь у виставках мистецьких робіт з печворку на патріотичну тематику, робота з молоддю, благодійні концерти на збір коштів для наших славних ЗСУ.
Також обмінялися думками і враженнями від зустрічі з відомими письменниками Волині Володимиром Лисом та Надією Гуменюк, яка відбулася в книгарні “Є”.
Говорили про передачу книг від письменника Грищука у шкільні бібліотеки і про найближчі письменницькі плани написання художніх творів, де головними героями будуть реальні постаті – наші легендарні волиняни.
Наші київські волинянки – жінки вразливі, близько до серця сприймають життєві реалії, пов’язані із війною. Ліна Гулюк і Ліда Смаль прочитали щемний допис авторки Лесі Литвинової про те, що значить бути МАМОЮ у 2026 р. Це і народжувати під виття сирен повітряної тривоги, під бомбардуванням російським агресором пологових будинків, це і безкінечні очікування вісточок від захисників з фронту, це житття з одвічним болем і надією на повернення полонених і пропавших безвісти, це проводжання на війну своїх чоловіків, синів, братів, це повернення багатьох із них на щиті, біль і невгасимі муки від втрати рідних і близьких. Бути мамою в цей час – це часто їхати з дитиною в гості до тата на цвинтар, це – підтримка хлопців-побратимів домашніми смаколиками і нескінченними посилками та донатами – і таких безліч материнських вчинків і дій, на які здатне лише материнське серце… А ми всі слухали – і потайки втирали непрохані сльози, бо у кожної із нас таких подібних історій, про які ми емоційно говорили, є досить багато.
Тож і намічали плани на найближчий час щодо гуманітарних конвоїв на фронт нашим бійцям, про волонтерську допомогу конкретними справами.
І, як зазвичай, не зраджуючи нашій традиції, привітали травневих іменинників. Серед жінок нашого Клубу – це Неллі Просяник і Галина Бідношей.
Говорили вітальні слова про їхнє Новолітування, бажали, щоб їхній кожен день був наповненим гарними новинами та чудовими емоціями попри всі жахіття війни, зичили їм доброго настрою, натхнення, наснаги, творчих злетів, потужних звершень, благополуччя, оптимізму, примноження їхній мрій, бажань та можливості їх реалізації, випромінювати добро, горіти, але не згоряти, бути здоровими і щасливими і жити під мирним небом України.
Для них підготували і озвучили інформацію про те, що означають їхні імена: Неллі і Галина. Лунали щирі слова і віршовані присвяти, де були відмічені їхні людські чесноти – великий внесок у загальну справу, жертовність, яку вони кладуть на вівтар діяльності Волинського земляцтва.
Галина Бідношей і Неллі Просяник – не тільки активістки жіночого Клубу, вони чудові берегині своїх родин, прекрасні господині, бо щедро пригощали нас власноруч приготовленими стравами.
На честь Галини Бідношей всі разом співали їй присвяту на мотив арії Наталки з опери «Наталка Полтавка», автором якої є видатний український композитор Микола Лисенко. Слова, написані для Галини, на цю мелодію, дуже підходять нашій прекрасній іменинниці, де є такі слова: “… біля мене хлопці вились, та найкращого зустріла, статний красень із Волині, я люблю його й донині. ….з милим я своїм щаслива,і весела,й жартівлива. бо сім’я найвище благо, кожна жінка це вам скаже…” У Галини – чудова родина, а її чоловік Валерій нам дуже допомагає у всіх справах, ми його лагідно і вдячно називаємо “наш волинський зять”, він свою дружину підтримує у її особистісному розвитку, адже Галя – не тільки на перших ключових ролях у нашому земляцтві, вона і співачка кількох пісенних гуртів і гарно танцює.
Ось і нині вона зробила анонс про те, що біля музею Політехнічного інституту відбудеться у найближчу неділю телеміст з виступами гурту “Деревичка”, в якому вона бере участь, з японським містом Кіото. На рахунку Галини – багато ініціатив, креативних ідей і їхнього втілення в конкретні справи.
Для Неллі також співали пісню-присвяту на мелодію пісні “Наливайте, браття” (” …сонце в небі сяє, весело у кКлубі, ми усі вітаєм , ми усі вітаєм Неллі дорогеньку й любу. Доброта і щирість, посмішка привітна, у надії й вірі, у надії й вірі прожила життя ти гідно”…і це так, бо Неллі – будучи з медичною освітою, багатьох людям безвідмовно допомагала і допомагає у плані відновлення здоров’я.
Неллі, має осетинське і волинстке коріння, тому добре знає українську літературу. Вона прочитала вірш Андрія Малишка “Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти…”
Зустріч проходила у приязній задушевній атмосфері, за щедрим столом з волинською кухнею від господинь вечора, від наших любих іменинниць. Насамкінець, фото, подарунки,квіти іменинницям.
А нам можна було взяти книги з нашої клубної бібліотеки, авторами яких є письменники, перекладачі з Волині. Київські Волинянки уміють гарно працювати на суспільно важливі справи, однак, вміють гарно і змістовно відпочивати. Ми – дружня родина однодумців, яка не шкодує зусиль заради наближення нашої омріяної Перемоги, у яку ми віримо всім серцем.
Мирослава Корнєєва
Світлини: Галини Бідношей
