Дорогі краяни!
жінки клубу «Волинянка» вітають вас з весною,
яка нарешті вступила в свої права,
і дарують вам добірку ліричних віршів нашої землячки
Вікторії Рутковської (Валькової)
Вікторія Рутковська
ВЕСНА ІДЕ! ВЕСНІ – ДОРОГУ!
Весна іде! Весні – дорогу!
Відкрийте їй серця свої!
Хай віднесуть земні тривоги
Стрімкі потоки ручаїв!
Нехай душа, як птах співає,
А сум не знає вороття,
Кохання ллється водограєм
І розквітають почуття!
ОДА ВЕСНІ
Крига скресла. Тане сніг.
Світлим чистим стало небо.
Від зимових довгих снів
Прокидаються дерева.
Сонця промені ясні
Розсувають сірі хмари.
Ми радіємо весні
І її всевладним чарам.
В лісі пролісок ожив,
Ніжна звісточка надії,
Землю сонну пробудив,
Сум пелюстками розвіяв.
Сонцю й вітру навздогін
Ручаї біжать грайливі,
В сяйві крапельок-перлин –
Веселкові переливи.
Розквітають почуття
І любов буяє цвітом:
Йди, Зима, без вороття!
Вже Весна крокує світом!
Промовляємо: – Весна!
Ніжимось в її промінні.
Казка. Диво. Таїна.
Час природи воскресіння!
О, ВЕСНО, ТИ – ОНОВЛЕННЯ ПОРА
Весні завжди моя душа радіє…
О, Весно! Ти – оновлення пора!
Пробуджуються потаємні мрії
І теми для зухвалого пера.
Поволі прокидаються рослини,
Повітря свіжістю мене п’янить,
Повсюдно линуть наспіви пташині,
Ручай нестримний весело бринить…
Заворушилися в траві мурашки,
Теплішають промінчики ясні…
Зима додому йде повільно, тяжко,
Не хоче поступатися Весні.
Її легку ходу не зупинити –
Крізь сніг вже пробивається трава…
Ласкаве сонце по землі розлите…
Весна вступає у свої права!
