Сергій Шевчук
Відходить президент, який дивився на Європейський союз як на суперника. Президент, який вважав керманичів Північноі Кореї та Росії як лідерів достойних переговорів. Президент, який допускав Європу як “випадкову жертву” в суперечках США та Китаю. Який не розумів значення Паризької кліматичноі угоди і звинувачував ВООЗ в пандеміі COVID-19.Який дивився на Україну як на джерельце негативноі інформаціі про конкурента-демократа. Який приймав президентів інших держав (Польщі, Сербії, ін. ) у своєму кабінеті сидячи за масивним столом, пропонуючи гостям постояти чи присісти на приставних.Капризний, непередбачуваний, “необтесаний”, як кажуть на Волині, шокуючий світ раптовими оголошеннями у Twitter неузгоджених ні з ким рішень…
Велика радість у Брюсселі, задумливість у Варшаві, Будапешті та й в Києві.
Фраза: “Ви на 1000%праві, пане Президент…” – сказана нашим гарантом у розмові з Трампом згадуватиметься не рідше, ніж попереднику його Липецька фабрика.
Остаточний підрахунок голосів та судові процеси після виборів розтягнуться в США як Бостонський марафон. Але голова Європейської Ради Шарль Мішель постановив не зволікати і скоординував європейські гратуляціі з А.Меркель, Е. Макроном та іншими унійними очільниками.
І хоч Трамп і досі не визнає своєї поразки, було визначено, що у суботу після 19 години європейці можуть поздоровляти Джо Байдена. І вже до 20 години у суспільних ЗМІ з’явилися вітання від прем’єрів та президентів 25 краін із 27 держав ЄС, шефів інших європейських інституцій та НАТО. Очікував лише В. Орбан у Будапешті. а от словенський прем’єр ще у четвер привітав Трампа з перемогою.
Україна не відставала. Привітання новому можливому Президенту Америки надіслав В. Зеленський, але це здалося замало, привітав ще й шеф його Офісу А. Єрмак (з якого дива, може ще й пані Мендель долучиться).
Можна здогадуватись як гаряче гратулювали переможця наші політики П. Порошенко, А. Яценюк, при яких в Украіну навідувався син Байдена; як депресують А. Деркач та друзі Путіна; як кусає лікті Ю. Тимошенко, яка не захотіла зустрітись із групою американських парламентарів очолюваною Д. Байденом. Років 10 тому вони приїхали та Турівську в штаб БЮТ на зустріч, а Юлії немає, лише Немиря та три депутата-бютівця. Отака зустріч високого рівня. Що вже говорити про олігархів, яких судять в США. Для них, як писав наш почесний Голова О. Скіпальський, важливий лозунг :” За майбутнє… у Швейцарії”.
Насправді, навіть прості люди в нашій країні зрозуміли, що вислів: “Заграница нам поможет!” доречний тільки для Остапа Бендера.
А тут ще й претендент на головного політичного діяча Європи Е. Макрон почав просувати теорію “стратегічної автономії”, що означає – кожен сам за себе в оборонних питаннях.
Сполошились і Польща, і краіни Прибалтики. І нам може бути не солодко. Бо для Росіі є один переможець виборів, і звати його – містер Хаос. Байдуже де вибори відбуваються, у США, Киргизіі чи в Украіні.
Попереду кілька місяців невизначеності до інавгурації новообраного Президента Сполучених Штатів Америки. Тоді й закінчиться цей високосний рік.
Сергій Шевчук
