Якого Ви роду-племені, княгине Ольго?
Якого Ви роду-племені, княгине Ольго?
Хоча від часу народження Великої княгині Ольги минуло понад тисяча років, таємниця її походження й досі до кінця не розкрита. Літописці та історики наводять кілька версій, зокрема: І) вона – сільська дівчина зпід Плескова (Пскова); 2) онука болгарського царя Симеона Великого з міста Плиска (давнє написання двох слов’янських міст співпадає); 3) правнучка Ізборського князя Гостомисла; 4) за норманською теорією походить з роду варягів, які прийшли на Русь із Скандінавії, тому її назвали «Хельга»; 5) близька родичка (можливо, донька) князя Олега, який передав власне ім’я з любові до неї. Ці легенди переповідають Нестор літописець та історик Михайло Грушевський.
Після трагічної загибелі князя Ігоря київський престол перейшов до молодшого неповнолітнього сина Святослава, але правити стала як регентша його мати Ольга. Найперше, вона жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка – це тоді вважалося святою справою і моральним обов’язком дружини. Коли до Ольги прийшли посли сватати її за свого князя Мала, вона наказала викопати яму і закопати їх разом з човнами, другим разом – спалити сватів живцем у бані, утретє, під час тризни на могилі Ігоря – напоїти і убити понад п’ять тисяч чоловік. Нарешті, знищила дотла непокірну столицю древлян – Іскоростень: наклавши скромну данину – по три голуби і три горобці від кожного двору, навчила дружинників підпалити птахів і відпустити їх додому, а коли люди тікали від пожежі, їх убивали або брали у полон.
Ольга не тільки тривалий час успішно правила державою (945-962), але й змогла поєднати Русь язичницьку і Русь християнську. Вона навела в управлінні державою порядок і встановила правосуддя, за що її полюбив простий люд. Для посилення контролю над збиранням данини, Ольга провела першу, так звану, «адміністративну» реформу, визначивши чіткі межі у київських та підвладних їй землях. У зовнішніх відносинах з різними країнами вона проявила себе визначним дипломатом і політиком, її поважали правителі Європи, вважали мудрою жінкою, яка мала чоловічий розум.
Візантійський імператор Костянтин Багрянородний, до якого Велика княгиня прибула у 997 році з посольством, високо оцінив її розум і красу й запропонував навіть взяти шлюб (хоча мав дружину). У відповідь Ольга попросила охрестити її (є припущення, що нову віру вона прийняла ще в Україні). Зрозумівши, що гостя перехитрила його, – адже хрещений батько не може одночасно бути й чоловіком дочки, Костянтин з почестями й подарунками провів її з Царгорода.
Церква високо оцінила роль княгині Ольги (у хрещенні Єлени) у поширенні християнства і визнала її першою рівноапостольною святою на Русі, встановивши День пам’яті 24 липня (за новим стилем). Померла Ольга 969 року, її поховали за християнським обрядом, а мощі зберігалися в Десятинній церкві. У ХУІІІ стол. їх перенесли до Софійського собору, де й понині знаходиться саркофаг св. княгині Ольги.
Рутковська Ольга
