ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ АТАКИ ЯК ПРОЯВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Spread the love

 

Сергій Шевчук

 

Максиміліан Дура є визнаним польським військовим експертом, командиром резерву воєнно-морських сил Республіки Польща. Служив на флоті, працював постійним представником в робочих групах НАТО. Нині –  відомий публіцист, автор декількох підручників з питань оборони, понад 200 статей у профільних виданнях. 

Про незалежність його поглядів та критичність суджень можуть вказувати хоча б його публікації:”Страхи для ляхів”, де розвінчує ”могутність” російського війська, зокрема ”Іскандерів” локалізованих поблизу Калінінграду,  а також низка статей із гострою критикою теперішнього  стану польського військового флоту.

Його остання праця на порталі Defence24 ”Пошкодження мозку агентів ЦРУ як результат електромагнітних атак” викликала резонанс і відгуки коментаторів.

Радари можуть бути джерелом небезпеки, і їх використання

обмежене багатьма правилами. Фото М. Дура

 

І хоча багато хто із них підозрюють автора у недостатній верифікації фактів, для нас матеріал може бути корисним, якщо розглядати його через призму проявів гібридної війни, з чим Україна зустрічається частіше, ніж країни ЄС.

Ще років 5-6 тому були зареєстровані поодинокі випадки порушень мозкової діяльності серед дипломатів, військових і іншого американського персоналу за кордоном.

Пізніше,  за часів Д. Трампа,  занепокоєння викликав факт несподівано високої захворюваності в апараті Державного департаменту, Департаменту оборони та ЦРУ, переважно тих працівників, які працювали у Гавані на Кубі.

Згодом – і у Китаї. Офіційно кількість хворих перевищила 60 осіб, але насправді вона була більшою мінімум у 2 рази. А можливо , й вищою, бо все що пов’язано з агентами є таємницею.

Відомо що з 2020 року тяжкі випадки почали лікувати у військовому медичному центрі штату Меріленд. Аналізу були піддана інформація про захворювання американських дипломатів у Європі та країнах Азії.

Були встановлені дивні факти, коли здорові, треновані агенти і функціонери дипломатичних служб раптово в певних місцях відчували головні болі, нудоту, запоморочення, але коли залишали такі місця, то здоров’я поверталось до норми.

Хоча занепокоєння проявили в адміністрації Трампа, серйозно такими проблемами зайнялися за Д. Байдена.  Його радники доповіли припущення, що  більшість випадків є наслідком атак здійснених структурами російського ГРУ. 

При більш детальному аналізі достовірно підтвердився лише один випадок, коли вдалося виявити хоч якісь докази. Цього, зрозуміло, виявилось замало.

Зрештою, речник директора Національної розвідки Amanda J. Schoch  повідомила, що про те, що достовірна інформація на тему підозрілих інцидентів відсутня, а ”усі спекуляції є передчасними і не відповідальними”. Мовляв, американські дипломати не роблять нічого злого, за що їх могли б покарати.

Однак те, що не змогла (чи не хотіла) зробити американська адміністрація, взялися робити журналісти.

Медійна спільнота почала вишукувати повторення подібних нестандартних хворобливих проявів. Було констатовано, що деякі дипломати таки отримали розлади  у вигляді тривалих дисфункцій головного мозку, основним симптомом яких були головні болі ”винищувального”,  як свідчили пацієнти, характеру.

Додатково, згідно  витягнутих журналістами із джерел National Security Council фактів, періоди нездужання супроводжувались сенсорними порушеннями (дзвін в вухах, напади жару, стрибки артеріального тиску) і фізичними симптомами – часті запаморочення до колапсу, болі в потилиці і шиї тощо.

Більше того, спростовано було твердження про короткотривалість порушень, симптоми були пролонгованими в часі, що могло свідчити про хронічне ураження мозку.

Небезпека ще полягала в тому, що наслідком могли стати психічні проблеми, інколи аж до намірів самогубства. 

Здавалося, варто бити на сполох. Але встановленню правди заважала існуюча практика утаємничення подібних недоліків. Не лише із-за характеру місії, яку виконують агенти.

Немаловажним є бажання уникнути паніки серед працівників американських дипломатичних установ. Вони могли б підсвідомо зациклюватись на уявних проблемах, а не на відповідальних завданнях. Раніше на подібні речі ніхто не звертав уваги.

Журналісти таки ”дістали” спецслужби.  І ось в New York Times довідались, що у Їхньому СІА створено спеціальний слідчий підрозділ. Він працюватиме по аналогії з тим, який мав завдання пошуку Осами бен Ладена. Для початку реєструватимуться усі факти інцидентів, як у США, так і за межами.

Справа набрала розголосу. Сенатська Комісія з питань розвідки зажадала від ЦРУ підготувати розгляд питання на засіданні за закритими дверима. Результатом розгляду було твердження про те, що наразі  в США робиться занадто мало для того, щоб підтвердити чи відкинути різні гіпотези, а найголовніше – щоб запобігти подібному надалі.

В грудні 2020 року на запит Комісії надійшов рапорт Національної Академії наук, в якому вказувалось що захворювання головного мозку у відряджених за кордон могли бути викликані неідентифікованою на цей час мікрохвильовою зброєю.

Автори рапорту допускають можливість атакування працівників закордонних місій пристроями, що виробляють направлену електромагнітну енергію.

Мікрохвильова гармата «Шериф» для розганяння натовпу

 

І якщо аналітики за часів президентури Д.Трампа не хотіли когось конкретно звинувачувати, ніби не було ніяких приводів мститися американцям, то новий директор ЦРУ William J. Burns почав свою каденцію енергійними спробами самому розібратись в проблемі.

Спочатку сам відвідав хворих та лікарів, що ними опікуються, а  потім зобов’язав свого заступника David Cohen щомісячно зустрічатись із жертвами та складати регулярні рапорти до Конгресу США.

З боку ЦРУ послідувало двократне збільшення  медичного персоналу для терапії та обсервації пошкоджених функціонерів. Завдяки таким розпорядженням поліпшилась якість лікування та скоротився термін перебування в стаціонарі.

Водночас був звільнений головний медичний спеціаліст, що керував медичними бригадами, кинутими на залагодження дивних медичних випадків. Він,  як досвідчений клініцист, занадто довго проявляв скептицизм з приводу теорії ”зовнішніх впливів”. Такому рішенню ”допомогли” і скарги пацієнтів, які відчували недовіру, а можливо, і підозру в симуляції.

Крім того, вони відчували себе дискримінованими, бо усі підстрелені, контужені, отруєні агенти визнавались героями, а вони навіть після вдалих операцій були подібні до симулянтів. Дійсно, об’єктивних критеріїв виміру нудоти чи головної болі не існує.

І активність журналістів, і неформальна заінтересованість відомств сприяла появі на денному світлі архівних матеріалів 2016 року  про хвороби американців під час роботи у Гавані. Тоді , мабуть, вперше зафіксовано масові скарги на запоморочення, головні болі, втрату рівноваги, напади млявості. 

З’ясовано, що до подібних інцидентів дійшло в 2017 році у дипломатів в Гуанчжоу (Китай). Журналісти New York Times описали випадки ідентичних симптомів у 2017 році у американських дипломатів і в інших країнах,  зокрема – у Росії.

З іншого боку є досить об’єктивних труднощів в пошуку відповіді. Зокрема існує проблема обміну інформацією між ЦРУ та іншими відомствами щодо стану здоров’я підлеглих.

Особливо коли йдеться про психічне здоров’я. Крім того, така персональна інформація суворо регламентується федеральним законом. Більше того, самі хворі противляться розголосу, боячись за кар’єрний ріст, просування по службі чи навіть – втрату роботи.

Щоб розв’язати ”гордіїв вузол” в  адміністрації Д.Байдена визначили координаторів для усунення  міжвідомчих протиріч.

Зрозуміло, що без встановлення джерел атак на персонал та причин захворювань не вдасться запобігти новим інцидентам за межами США. Та справа не лише в людях, а й в цілісності устаткування та амуніції. 

Існує чимало приладів, необхідних в роботі дипломатів, які є дуже чутливими до електромагнітного випромінювання. Сфокусована енергія може пошкодити інформаційні системи, бази даних, спричинити пожежі, вибухи,тощо. Усе це становить додаткову небезпеку для персоналу закордонних місій.

Вибух електромагнітної бомби (відомої в світі як бомби Е) може вивести з ладу та знерухомити усе, що знаходиться поруч та містить будь-які електронні пристрої.

Для терористів та оціновувачів гібридних війн – це ідеальний засіб відкинути нас у кам’яний вік або повернути ”в послушание”. На щастя ця зброя є такою ж важкодоступною, як і ядерна. Ще ні одна країна не оголосила про освоєння ”бомби  Е”. Поки що.

 

Сергій Шевчук

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *