РОЗКВІТАЄ БУЗОК
Розквітає бузок…
І душа навесні розквітає…
Пробудилась природа,
А з нею воскресла і я…
Зникли смуток і біль
Серед хмар за палким небокраєм.
Перемога життя!
Виправдовую власне ім’я!
Розквітає бузок…
Аромати п’янять, як кохання!
Веселковою звабою
Вітер торкає думки.
Щастям повняться груди.
Радіє весна невблаганно!
Наче жваві струмочки,
Дзвенять мелодійні рядки.
Радість всюди:
У серці, у квітці, травинці,
У повітрі – я чую
Мелодії сонячних барв.
І приймаю від неба
Ці щедрі коштовні гостинці:
Риму, слово – натхненний поезії скарб.
Розквітає бузок…
* * *
БУЗКОВИЙ РАЙ
Духмяні пахощі бузкові
Заполонили місто вщент
І я – у цім раю святковім, –
Бузковий колір – нині тренд!
Приспів:
Бузковий рай,
Бузковий рай,
Краси розмай,
Весни розмай.
Повсюди – кольори яскраві,
Квітуча запашна краса!
Бузковий джаз навіяв травень:
Грайливо сяють небеса.
Цих ароматів поєднання
З гучними звуками весни –
Для серця й ока – раювання,
Натхненням дихають вони.
Акорди щастя – у повітрі
І радість ллється із грудей.
На дивній сонячній палітрі –
Бузку квітучий апогей.
І я дивлюсь у сонця люстро –
Воно всміхається мені!
Звучать у променях, в пелюстках
Мотиви щастя запальні.
Духмяні пахощі бузкові
Заполонили місто вщент.
І я у цім раю святковім
Напрошуюсь на комплімент! 7 травня 2018 року
* * *
ЗАНУРЮЮСЬ В БУЗКОВИЙ АРОМАТ
Занурююсь в бузковий аромат…
Всі клопоти забудуться буденні.
В чарівних звуках весняних сонат
Шукаю і знаходжу я натхнення.
Життя буяє з травнем в унісон.
Чутливе серце в такт з весною б’ється.
Серед краси квітучих пишних грон
Мелодія серпанком ніжним ллється.
А суголосно їй – небес блакить.
Шукаю в квітках я пелюстку п’яту.
Як зупинити неповторну мить
І у пелюстках щастя розпізнати?
У квітня з травнем – тисячі принад:
Розмай краси і насолода цвітом.
Відлуння свята – дивний аромат
Розвіявся, неначе спомин, світом.
Мелодіям і римам осяйним
Душа летить назустріч, як на крилах.
Поезія і музика весни
Мене бузковим чаром полонила.
8 травня 2018 року
* * *
БУЗКОВІ СУТІНКИ ПЕЧАЛІ
Бузкові сутінки печалі
Пливуть над містом весняним…
І я, легка, лечу над ним
На крилах мрій все далі й далі…
Квітучий цвіт мені навіяв,
Чого і зовсім не було,
Що не здійснилось, відгуло…
Бузкових сновидінь стихія…
Природа наспівом колише
Струну душі, як біль, щемку…
Останній аромат бузку!
І пахне спогадами тиша…
10 травня 2018 року
* * *
МИТІ ЩАСТЯ БУЗКОВІ
Миті щастя бузкові…
Швидкоплинні такі!
У танку веселковім
Проминають роки.
Почуття напуваю
Ароматом п’янким.
Все лихе – забуваю.
Хай зникає, як дим!
Залишаю яскраве.
Те, що тішить думки.
Наче роси на травах, –
Кришталеві рядки.
Вабить цвітом натхнення
Ця бузкова краса!
У турботах щоденних –
Віднайти чудеса!
Щастя миті – нечутні…
Відбуяє бузок.
Між минулим й майбутнім
Є квітучий зв’язок.
11 травня 2018 року
* * *
НАСОЛОДА БУЗКОМ
Насолода бузком…
Це так ніжно і легко…
Спогад віє теплом
Невловимо-далеким.
Буйно пахне весна…
Цвіт палкий – в кожній миті…
Мрій далеких луна
Сяйвом сонця сповита
І дощами чекань,
Вітром радості тихим.
Як серпанком бажань
День травневий той дихав!
Світу я передам
Сонця дивний цілунок.
Відпущу небесам
Спогад – серця дарунок.
Дзвінко в серці бринить
Пісня щастя крилата…
І у вирій летить
Ця бузкова посвята…
12 травня 2018 року
* * *
Я – БУЛА!
Бузковий шлях твоїх печалей,
Тримкого щастя світла путь…
З тобою бачились так мало!
Цих дивних митей – не забудь!
Вабливим запахом спокуси
Любов залишилась в мені.
Згоріти вщент я не боюся
В тобі – в пекельному вогні!
Легке мереживо цілунків
І плетениці почуттів –
Від них немає порятунку
У мовчазному плині днів…
В кохання нотках незрадливих
Я вся – до крапельки тепла.
Іди шляхом життя щасливим
І пам’ятай, що я була…
Вікторія Рутковська
Із збірки поезій “Я – жива…”
