Шановний Сергію Володимировичу!
Сердечно вітаємо Вас
з Ювілейним Днем народження!
Прийміть слова глибокої шани і поваги
та щирі, сердечні вітання.
Ваше життя – це яскравий приклад чесного та сумлінного служіння Батьківщині і людям, приклад високої відповідальності за справу, вимогливості та наполегливості.
Освіченість, компетентність, виваженість, діловитість, розсудливість, цілеспрямованість і неабияка працездатність є складовими Вашого життєвого успіху та авторитету. У різні часи на різних посадах Ви неодноразово доводили свій професіоналізм та відданість своїй справі.
Мудрість і доброту, людяність і порядність, справедливість та щирість Вашої душі знає кожен, хто хоч раз мав нагоду разом працювати чи спілкуватися.
Ви здобули беззаперечний авторитет компетентного та досвідченого політика, розсудливого керівника, громадського діяча. Ви завжди були і залишаєтесь патріотом України та рідної Волині, який своїми ділами та активною участю у житті країни постійно доводить це.
І зараз, обіймаючи посаду голови міжнародного Громадського об”єднання “Волинське братство”, ви показали і доказали, яким успішним, дієвим і цікавим може бути життя громади, згуртованої любов”ю і шаною до Малої Батьківщини – Волині. Яке це щастя – відчувати у великому мегаполісі, що ти не один, а маєш велику волинську родину.
Тож, нехай здійсняться Ваші самі сміливі задуми, яких ми знаємо, у вас дуже багато.
Земних Вам щедрот та прихильності долі, розуміння і підтримки з боку рідних, друзів та колег!
У цей день Ваша зірка ще раз яскраво знаменує народження непересічної особистості, досвідченого керівника, представника державницької і політичної еліти України і хай вона ще довго, довго сяє на небосхилі вашого жиитя і спонукає до нових звершень!
Вас вітають:
Віктор Набруско
Слово про ювіляра
Сергій Володимирович перегортає ще одну сторінку свого житейського шляху. На цій дорозі всяке трапляється, але найголовніший висновок – вершник професійний, вправний, впевнений у собі.
З ним можна братися за серйозні справи, гори перевертати. Людина відповідальна та порядна, надійна та чесна – з таким можна йти у розвідку.
Що коротко можна сказати по непересічну особистість Сергія Володимировича Шевчука.
Справжній державник, із загостреним почуттям своєі місії творця нової країни. Йому ніколи не треба було навіть гіпотетично вигадувати якісь межі у політичній діяльності на відміну від сьогоднішніх горе- керманичів країни, яким постійно малюють червоні лінії. Для Сергія Володимировича – Україна понад усе. Це не порожні слова, а орієнтири житейського кредо великого патріота рідної землі.
Сергій Володимирович – гуманіст епохи інформаційно-індустріальних технологій. Не як автор новітнього філософського вчення, а звичайна людина з добрими серцем та відкритою душею. Професію лікаря він обрав не випадково, його місія – служити людям. В політичній, державній діяльності, громадській роботі він не відступає від принципів свого внутрішнього світу, як може і чим може доломагає кожному.
Сергій Володимирович людина стратегічного бачення, перспективного мислення. Не боіться братися за нове. Приміром він просуває в нашій країні сучасні, екологічно вигідні технології світової енегетики.
Питання децентралізації влади, управління регіонами з використанням європейського досвіду та врахуванням національних особливостей, культурологічні проєкти націєтворчого характеру – це сфери інтересів нашого ювіляра, які постійно оновлюються.
У Сергія Володимировича особливе естетичне сприняття навколишнього світу. Це така природня естетика, що всотувалася генетично, формувалася від рідного дому і до парламентських висот.. Пригадую, як по особливому, (не за мистетцтвознавчими канонами) з захопленням розповідав Сергій Володимирович про музику Стравінського, що писалася в Устилузі під природнє гелготання череди гусей, які бродили під вікнами великого композитора..
І найголовніше. Сергій Володимирович Шевчук – автохтонний волинянин. Добрий ,. впертий, рішучий.
Він – наш, справжній, не фальшивий. З чуйним серцем та природнім глибоким розумом. Така філософічна сутність людини від землі, з краю, де прадавні ліси, чисті ріки та голубі озера. Людини, яка в системі цнністних координат сповідує волю. Бо він з Волині.
Многії літа, друже!
Щиро, В.Набруско
* * *
Михайло Сорока
Дорогий Сергію Володимировичу!
Сімнадцятий день жовтня – знаменний день не тільки для Вас, а й для найрідніших Вам людей і численних Ваших друзів, до яких належить і великий гурт посестер і побратимів з «Волинського братства». Ви – його визнаний лідер. Звідки це заслужене й щире визнання? Можна було б подумки повернутися в далеке минуле й згадати про те, що саме місто Вашого народження Володимир-Волинський перейняв від Києва лідерство, ставши центром Волинсько-Глицького князівства і столицею для славетного князя Романа Мстиславовича та його сина короля Данила.
Ми переконані, що в місті, яке створювали, розбудовували і в якому правили такі видатні історичні постаті, не можуть не народжуватися нові й нові яскраві особистості, визначні державники, національні лідери, українські патріоти. І Ваше життя та багатогранна діяльність — цьому переконливе підтвердження.
Це, зокрема, підтверджує і Ваше керівництво «Волинським братством». У сучасному Києві, — тисячі вихідців з Волині. Але саме Вам волинські кияни одностайно й беззастережно довірили земляцьку булаву. Ми усвідомлюємо, що це для Вас не тільки честь, а й непростий обов’язок, нелегка ноша. Однак ми бачимо, з якою самовіддачею, терпінням, високою відповідальністю Ви ставитесь до цієї місії і як багато робите для того, щоб наше братство було одним з найкращих в українській столиці, щоб згуртувати земляків поза Волинню сущих у близькому й далекому зарубіжжі.
…Мені добре пам’ятається наша з Вами перша зустріч. Відбулась вона в такі ж, як нині, жовтневі дні 2001 року, в редакції газети «Урядовий кур’єр», де я тоді працював. Ми в ту осінню пору готувались передати до друку перший номер часопису «Волинь моя». Ви тоді з непідробною увагою познайомилися з матеріалами дебютного випуску, сказали про них добрі, схвальні слова і передали своє вступне слово, яке було озаглавлене «У добрий час!» Так з Вашої легкої руки й почалася історія часопису, а наше знайомство переросло в щире, земляцьке, людське приятелювання.
Це велике благо – мати в нашому шаленому світі і непростому житті таких приятелів, друзів, побратимів, як Ви. Спасибі, що Ви поруч, що звели нас, вихідців з Волині, стежки й долі, що ми маємо сьогодні такого заслуженого, визнаного, беззаперечного лідера «Волинського братства», як Ви. Довгих і світлих Вам літ, міцного здоров’я і невичерпної енергії. І хай зігріває Вас тепло з благословенного Волинського краю і того міста на березі мальовничої Луги, де творилась велична й славна українська історія. Михайло Сорока
* * *
А в подарунок пісня “Осінь на Волині”
І НАОСТАНОК:
Сергій Володимирович, на честь вашого ювілею наш славний гурт “Волиняни” в екстремальних умовах, не в повному складі, але все ж таки підготував вам у подарунок вітальну пісню. Як би там не було, а як сказав персонаж відомого фільму: “Все проходить, а музика вічна…” (Див. відеоархів)
