БЕРЕСТЕЧКО. ВШАНУВАННЯ ПАМ”ЯТІ

Spread the love

alt

У  БЕРЕСТЕЧКО, НА ПОКЛОН ДО КОЗАЦЬКИХ МОГИЛ

Як міцна та неприступна  фортеця стоїть свята обитель на острові Журавлиха в с. Пляшева на Рівненщині. Але зовсім не фортифікаційне значення монастиря приваблює своєю історією. У 1914 році тут було облаштовано та уквітчано найбільшу в Україні могилу козаків та селян, що загинули під час Берестецької битви 1651 р. Так було покладено початок створенню духовно-меморіального комплексу “Козацькі могили.

Протягом віків поле Берестецької битви, о. Журавлиха – де православний люд під хрестом складав знайдені козацькі черепи та кості – притягували до себе нащадків славних козаків. Це місце стали називати Козацькими Могилами. Тут побудували Церкву – храм-пам’ятник, його поставили як козацьку усипальницю. Унікальність цієї святині полягає в тому, що вона триярусна, має в собі три діючі церкви. У Георгіївській – одна з головних святинь цього храму – ікона великомученика Георгія, написана на дереві. Другий поверх Георгіївського храму займає церква святих Бориса і Гліба, де є кіот з іконою Святої Трійці. Третя, підземна – церква Параскеви П’ятниці.

З 18 червня 1989 року традиційно в с. Пляшева Радивилівського району з ініціативи товариства Української мови та Народного Руху України  тисячі людей приїжджають  з усіх кінців України, щоб взяти участь у Патріаршому богослужінні і помолитись за спокій душ загиблих за волю свого народу, надихнутись прикладом служіння своєму народові, не шкодувати  життя заради віри і свободи.  Саме на цих полях і болотах, у розпал визвольної війни 1648 – 1654 років  проти польського панування, влітку 1651  року, відбулась історична найчисельніша битва між козаками і селянами під проводом Богдана Хмельницького і польським військом, очолюваним королем Яном ІІ Казимиром. Кримські татари були союзниками Хмельницького, але зрадили його і  навіть взяли в полон, залишивши військо без головнокомандуючого, покинули  поле бою і відступили з позицій. Козаки програли цю битву, бо чисельність і озброєність поляків значно переважала, в ній загинули  тисячі козаків, точної кількості не відомо.

alt   alt

9 червня члени  Міжнародного громадського Об”єднання «Волинського Братства»  Микола Няньчук, Лариса Грінченко, Лілія та Ігор Ашихміни, Варвара Данилко у складі хору «Оболонь», в якому ми співаємо, вирушили на Козацькі Могили для вшанування пам’яті загиблих козаків у битві під Берестечком. З ініціативи і організації  керівника хору Олександра Свердюка та нашого хориста Віктора Васюка, уродженця с. Пляшева й за сприяння і благословіння настоятеля храму Різдва Христового отця Миколая, поїздка відбулася. Віра і історія кличе тисячі українців в дев’яту неділю після Воскресіння Господнього звершити паломництво на землі історичної Волині, де пролилась кров козаків і селян. Про ці історичні події нам цікаво і натхненно розповідав історик Іван Дем`янюк, а також екскурсовод Оксана музею «Козацькі могили»

alt

Численні експонати свідчили, що на боці Хмельницького воювали досвідчені і добре озброєні козаки,  багато предметів належало селянам. Болотиста земля добре зберегла предмети одягу і озброєння, навіть шкіряні чоботи, гаманці, футляри для ложок, вилок, тому експедиція археолога професора Свечнікова І. К. розкопала багато експонатів, які знаходяться як у цьому, так і в інших музеях. Із захопленням слухали ми про Івана Богуна, який відважно, прийняв командування, та легенду про героїчного Івана Нечая, який залишився останнім із трьохсот козаків та тримався до кінця, не приймаючи милість короля подарувати йому життя за мужність і звитягу. Побували наші хористи і на Козаковій ямі, де є невеличке озерце, в якому, за переказами, загинув останній козак.

alt

У цьому році відзначали 367-му річницю Берестецької битви. У Свято-Георгіївському чоловічому монастирі, що знаходиться на острові Журавлиха, у заплаві річки Пляшівки, відбулись Божественна літургія та Вселенська панахида за загиблими козаками та  новітніми воїнами, що полягли на Сході України. Богослужіння очолив Святійший Митрополит Київський і всієї Руси-України Філарет, йому співслужили 18 архієреїв та духовенство Київського патріархату з усіх областей України. Під час проповіді йшлося, що хоча в наш час український народ терпить багато страждань, але, дивлячись на історію святих, ми ще раз утверджуємося у тому, що Господь і нам дасть перемогу в усіх цих випробуваннях.  «Ми зібралися, аби вшанувати героїв – як минулих, так і сьогоднішніх часів. На їх прикладі ми вчимося любити рідну землю та берегти віру православну. Віримо, що Господь подарує не тільки мир, а і єдину помісну автокефальну Церкву, за яку молимося більше 25 років», – звернувся до вірян під час проповіді глава УПЦ Київського Патріархату.

alt    alt

alt    alt

Після закінчення богослужіння священники та всі присутні пройшли величною ходою з піснеспівами до пагорбу козацької слави, щоб покласти квіти до пам’ятника загиблим козакам та селянам.

alt

alt   

Під час покладання хор «Оболонь» біля підніжжя пам’ятника виконав українську народну пісню «Ой полечко поле»  та гімн України, який підхопили тисячі прихожан. Це був надзвичайно хвилюючий момент, як для хористів, так і для всіх присутніх.

alt

alt   alt

alt    alt

Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять загиблих, були духовенство, політики, представники місцевої влади, колишні  воїни УПА та нинішні захисники України.

alt    alt

alt    alt

Загиблі козаки, що віддали своє життя за православну  віру і свободу нашого народу, надихають своїм прикладом нинішніх захисників України та всіх свідомих громадян. «Пам’ятати воїнів, які полягли за рідну землю, але не плакати і не тужити на їхніх могилах, а молитися за їхні душі та переймати завзяття, з яким боролись козаки за рідну землю»,– говорить отаман козацького братства з Луцька Володимир Перчук.  Саме такий настрій панував серед сучасних козаків, що були присутні на урочистостях. Вони розгорнули справжній козацький табір, варили куліш та пригощали всіх присутніх, експонували зброю, стріляли з гармат, навчали охочих стріляти з лука, метати списи.

Хор «Оболонь» з великим успіхом виступив в рамках літературно-мистецької композиції «На поклон до козацьких могил», де звучали українські патріотичні поетичні та музично-пісенні твори. Були виконані пісні на музику О. Свердюка «Пошли нам Боже нині богунів», «Кличе Січ» «Слава козаченькам» на слова Євгена Лещука, Анатолія Козакова, Іллі Коливая. З емоційним піднесенням, на високій патріотичній ноті ми завершили свій виступ нашою улюбленою «Моя Батьківщина» на слова Вікторії Рутковської.

alt

alt    alt

alt

Нам випала честь співати після виступу лідера партії «Свобода» Олега Тягнибока, який традиційно бере участь у вшануванні пам’яті полеглих під Берестечком. В своєму виступі він побачив добрий знак, що лелеки звили гніздо на Козацькій церкві, висловив надію що близька вже та історична подія об’єднання церков в єдину помісну Українську церкву і провів аналогію, що нам в нинішній боротьбі потрібно розраховувати лише на власні сили, бо союзники можуть зрадити у вирішальний момент. На наше прохання пан Олег сфотографувався з колективом, зачекавши закінчення нашого виступу та  поширив світлини на своїй сторінці у мережі Фейсбук, за що ми йому дуже вдячні. 

alt

Смаколики для малечі, вироби народних майстрів, кераміка, вишиванки – чого тільки не було на ярмарку! І ми, купивши собі сувеніри на згадку,  прямуємо до школи, де зупинились на ночівлю.

alt

І як було приємно серед восьми тисяч присутніх зустріти нашого земляка з Луцька, Богдана Вівчарика, щирого патріота і палкого нашого прихильника, з яким я особисто знайома добрий десяток років. Обійми, поцілунки, передача привітів і, звичайно ж, фото на згадку.

Особлива подяка Віктору Васюку та його родині, які гостинно приймали нас у Пляшевій, у батьківському будинку. Вареники, запашна полуниця з власного городу, чай, кава, шашлики… Після веселого пікніка з родиною Віктора  на березі річки Стир помчали ми до Києва, співаючи пісень і маючи добру надію повернутись у ці славетні місця ще не один раз!

alt

Лариса Грінченко.
          Фото Олег Тягнибок,
Богдан Вівчарик, 

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *