ПОБУВАЛИ НА ВОЛИНІ В ЮВІЛЯРКИ ВАЛЕНТИНИ

Spread the love

ВІТАННЯ ВАЛЕНТИНІ ВІД ЖІНОК

КЛУБУ «ВОЛИНЯНКА» З НАГОДИ ВІДКРИТТЯ
ЇЇ ЮВІЛЕЙНОЇ ВИСТАВКИ

Сьогодні свято в тебе, Валентино,
В серпневий передювілейний день!
Безцінний скарб душі – твої картини
Чарують диво – барвами людей.

 

Напівтони співзвучних акварелей,
Вибагливі мережива думок,
Повітряність і чистота пастелей –
Це у безмежний світ фантазій крок.

Дзвінке відлуння серденька в творінні
Твоїх майстерних і невтомних рук.
Міцне, глибоке родове коріння
Навчає вірі, мудрості, добру.

Печаль вечірня, радість світанкова
Матусин усміх і дитячий сміх…
Як ти, картини сповнені любові,
В них воскресає світло, тане гріх.

Милуємось пейзажами Волині:
Озер блакить, зелений шум лісів…
Ця сокровенна сповідь Україні
Так зрозуміла кожному без слів!

Чарують аромати світу п’янко!
В країну дивних мрій нас поведи!
Твори, живи в натхненні, Волинянко,
Бажаємо тобі з роси й води!

Київська делегація на ювілейній виставці Валентини Михальської, що відкрилася 14 серпня 2014 року в обласному краєзнавчому музеї в Луцьку, була досить солідною. Це – жінки клубу «Волинянка» Вікторія Рутковська, Валентина Ніколаєва, яка спеціально приїхала з Олики, Галина Бідношей та члени її родини – чоловік Валерій, діти Оксанка і Назарій. До нас приєднався представник МГО «Волинське братство» у Луцьку п. Буймук. Та розповімо про все по порядку.
Поспішали до Луцька, щоб не запізнитися на відкриття, на 14. 00 год., в машині провели репетицію: про що будемо говорити, що співати. Доки стояли на автозаправці, переодяглися у волинські народні строї, чобітки, на головах, як годиться, кибалки.
Виставка розпочалася хвилиною мовчання за загиблими волинянами в АТО. Ювілярку прийшли поздоровити десятки відомих людей і шанувальники її таланту – знайомі й незнайомі. Серед них: Дмитрук Валерій Юхимович – начальник управління культури Волинської облдержадміністрації, Силюк Анатолій Михайлович – директор Волинського краєзнавчого музею, Комзюк Віра Михайлівна – завідувач Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, Пирожик Олександр Веніамінович – перший заступник голови обласної ради, Онуфрійчук Микола Антонович – голова волинського товариства «Холмщина», заслужений працівник культури України, Гей Василь Степанович – поет, прозаїк, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, та інші.
Навроцька Зоя Михайлівна, завідувач Художнього музею міста Луцька, зокрема, зазначила: «Що в мистецтво кличе художника -аматора? Внутрішній поклик, бажання краси, покращення життя. Часто він своєю творчістю може перевершити великих знаних майстрів. Ми побудували експозицію таким чином, щоб глядачам було легко пройтись по периметру і відчути внутрішній світ художниці. Виставка насичена, багатомовна, яка розкриває майстерність її особистості: світ дитинства – світ казок, інтелект, мрії, захоплення залишились на папері; портрет: працює в реалістичній манері; пейзажі, натюрморти – все сповнене краси і гармонії, щирості. Картини дають енергетичний заряд світла, який змушує замислитися і спонукає творити добро для інших людей». Зворушливим було привітання дітей, які прочитали композицію з творів Тараса Шевченка. Їхні вчителі, з любов’ю до Валентини, подарували ноутбук.
Ведучий заходу заслужений працівник культури України, директор музею Сиротюк у своєму вступному слові підкреслив творчі заслуги Валентини Михальської, кавалера ордена княгині Ольги, лауреата премії Йова Кондзелевич (видатний іконописець кінця 17- го – поч. 18 – го ст.), перед краянами. Адже 1200 її робіт, понад 30 персональних виставок – це значний внесок художниці у культуру й мистецтво Волині і всієї України.
Людей на вернісажі було дуже багато: одні приходили, інші, ознайомившись з виставкою, йшли з приміщення, де було спекотно. Не вистачало кондиціонера, щоб підтримувалася потрібна температура для зберігання унікальних експонатів. До нас черга дійшла наприкінці. Подрузі ми присвятили вірші, пісню «Зеленеє жито, зелене», вручили подарунки від жінок Клубу, а також персонально від заступника голови Братства М. М. Сороки – щорічник «Волинь моя», восьма книга, та розкішне фотоілюстроване видання Київської спілки журналістів, яку він очолює, про незабутні події Євромайдану – «Майдан гідності». Кажуть, наш виступ був найкращим.
Ювілярка в своєму подячному слові сказала: «Я люблю Україну, люблю свою землю, яка дає таких красивих мужніх людей. Молюсь за народ, молюсь за Україну. Люблю маму, односельців, я доземно вклоняюсь всім вам, дякую за підтримку всім знайомим і незнайомим. Я живу на землі, тому, що люблю».

В теплій, затишній світлиці
Нині – весь волинський цвіт.
Вам привезли зі столиці,
З Києва, палкий привіт!

Виїхали ми ще ранком,
Прибули за сім годин…
Нам дарує волинянка
Дивний світ своїх картин.

А з Олики і Валюша
Долучилася до нас.
Виставка єднає душі
В цей суворий, грізний час.

Ми – немов одна родина, –
Дружна, сильна і міцна,
Бо належить Україна
Вірним донькам і синам.

Гідна донечка Волині,
Де озера голубі.
Ювілярко Валентино,
Привітання ці – тобі!
Вікторія Рутковська

Щиро вітаю дорогу, найкращу в світі Валентину Михальську, з повноліттям!
Скажи мені правду,
Найкраща у світі,
Де силу черпаєш
І світлі ті миті…
Коли зачаровано
Пишеш мазками,
Про втому забувши
Тремкими руками?!
Яка Божа милість
І щедрість небесна,
В тобі, «Ваша світлість»,
Живе і не скресне!
Де стільки любові,
Бажання творити
У формулі крові?
Стремлінні прожити
Життя небуденне,
Наповнене змістом,
Шедеври творити
З натхненням і хистом?!
І ти їх творила,
Просвітлена, добра,
Здорових нас вчила,
Смілива й хоробра.
Така незбагненна,
Найкраща із кращих,
Чиясь наречена
У райських тих хащах…

Валентина Ніколаєва,
15.08.2014, Олика,
Трохи втомлена, але щаслива і піднесена, вся у квітах і подарунках, поїхала наша ювілярка додому, на Любомльщину.
Наступного дня, у п’ятницю, Валентина приймала гостей. Вже зранку двері гостинної хати Михальських не зачинялися: приходили мешканці села, учні школи, де художниця навчала дітей малюванню, приїздили знайомі з району, обласного центру, сусіднього Ковеля.
По дорозі у Хворостів, після очищення у водах Світязя, під вечір, коли вже спала спека і бурхлива хвиля відвідин та привітань Валентині, ми прибули на гостину, матуся накрила щедрого стола, за яким присутні не втомлювалися віншувати славну ювілярку.
Розмовам, спогадам, обговоренням київських і всеукраїнських нових не було кінця. Валентину цікавило все: як і чим живе Клуб «Волинянка», хто женився, хто народився, які зміни сталися з часу, коли вона відвідувала кілька років тому Київ. Ми розповідали про поповнення у родинах знайомих краянок, про заходи, проведені жінками Клубу, про спільне відвідання виставок, музеїв, концертів, свят. Згадали Євромайдан у столиці, активних волинянок – волонтерів, які допомагали повстанцям, пом’янули загиблих земляків… Вся родина з нетерпінням чекала на фільм Волинського телебачення, присвячений ювілярці «Дивосвіт Валентини Михальської». Затамувавши подих, разом подивилися передачу, і були в захопленні від чудового сюжету і розповіді художниці про своє життя – буття.
Потім була «екскурсія» невеличкою, але затишною оселею, безпосереднє знайомство з роботами Валентини, якими завішані усі стіни її кімнати, з книжками, оформленими нею, яких вже немає куди складати, фотографіями батьків. А матуся показала нам, шанувальницям усього етнографічного, старовинні сорочки, спідницю, якій понад сто років, доріжки, рушники, рядна. Текли слинки від побаченої краси. Наступного разу, як приїдемо до Валюші, обов’язково поліземо на горище, розберемося з тими скарбами. Дай, Боже, здоров’я, радості, натхнення нашій Валентині, миру, злагоди її родині і всій Україні!

Галина БІДОШЕЙ, Вікторія РУТКОВСЬКА

ЮВІЛЕЙНЕ ПРИВІТАННЯ ВАЛЕНТИНІ
ВІД ВЕЛИКОЇ ВОЛИНСЬКОЇ РОДИНИ

В серпні сонечко спекотне –
Врожаї збирати час.
Поздоровлення сьогодні,
ВАЛІЧКО, прийми від нас!

Народилася ти влітку –
І освячена теплом.
Як чарівна, дивна квітка,
Світ наповнюєш добром.

Все, що творять ніжні руки –
Не для себе, для людей,
Це народжують не муки,
А натхненний вир ідей.

Надихаєшся в природі,
В світлих трелях солов’їв,
В кришталевих чистих водах,
В шумі, зелені лісів.

Амазонок дух правічний,
Пристрасть Мавки й Лукаша,
Звуки просторів космічних –
Відчуває все душа.

Бо твоя душа – чутлива!
Сила творчих поривань
Нам дарує справжнє диво
Світлих мрій, надій, бажань.

Радість втілюєш в картини,
Серця чулого биття
Віддаєш нам, Валентино.
Творчість – суть твого життя!

Долі хай рясниться нива!
Хай тебе чарує світ!
Будь, Валюшенько, щаслива
На багато довгих літ!

З любов’ю, Вікторія Рутковська та жінки клубу «Волинянка»
15 серпня 2014 року, м. Київ 

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *