Травень ліси одягає – літа в гості чекає
Травневі свята
6 травня – Православна церква відзначає День святого великомученика Юрія Переможця, Змієборця (Георгія, Григорія, Ягорія) – покровителя землеробства і скотарства. За християнською легендою сміливий лицар на ім’я Юрій вбив триголового змія-дракона і врятував доньку лівійського царя. В народі – це одне з найшановніших весняних свят, що характерне багатьма цікавими звичаями, які в різних регіонах України мають свої відмінності. Воно – суто хліборобське, колись цього дня влаштовували хресні ходи, кропили ниви свяченою водою, закопували в землю освячені крашанки та паски і примовляли: «Роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пашницю!». Молодь брала паляницю і качалася по зеленому житі, щоб краще родило.
За легендою, Святий Юрій відкривав небо й землю і випускав весняну росу; вважалося, що вона стає цілющою, тому вдосвіта треба нею вмитися і ходити босоніж. Про це співалося у веснянках, зокрема на Волині:
«Та Юрій матір кличе: Та подай, мати, ключі – відімкнути небо,
відімкнути небо – випустити росу, випустити – дівочу красу.
Дівоча краса, як літня роса: в меду потопає, з вином виринає».
Юрія шанували як захисника домашніх тварин і цього дня виганяли худобу на пасовиська вдаряючи її свяченою вербою. Пастухів обдаровували хлібом, сиром, вершковим маслом, яйцями тощо. Господині зверталися до покровителя з такою молитвою: «Святий Юрій, годі тобі спати. Пора тобі худобу на пашу виганяти. Гони худобу росою, щоб вона не знала ніякої хворі, ніякої старості, ніякої напасті. Як не можна всієї роси по світу позбирати, так щоб не можна було з цієї худоби молока забрати» (Записано на Волині). На Поліссі кладуть у воротях як оберіг сокиру, щоб через неї перейшла худоба.
15 травня – свято благовірних князів Бориса і Гліба. Це – найпізніший строк сівби ярових. У народі кажуть: «Борис і Гліб сіють хліб». Цього дня починають співати солов’ї.
22 травня – Миколи весняного, теплого, літнього. Якщо за церковним календарем 19 грудня – День народження Великого святителя Миколая, то 22 травня – день перенесення його мощей з міста Міра у Малій Азії до італійського міста Бар. Про Миколу Чудотворця складено багато легенд та повір’їв, його вважають покровителем мореплавців і рибалок, захисником хворих, бідних, знедолених; благодійником, який дарує несподівану радість.
Найголовніша подія цього дня – перший вигін коней на пашу, а у Карпатах – урочисте виряджання тваринників на усе літо на високогірні пасовища – полонин. Вівчарі повернуться додому тільки пізно восени і яких так само з пошаною зустрінуть. Цієї пори ще бувають весняні приморозки, і народна мудрість вчить: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки, бо до Миколи не буває літа ніколи».
23 травня – Симона Зілота, який вважається покровителем лікарських трав і помічником у пошуках скарбів. Збирати трави треба до схід сонця, поки не спала роса – тоді вони найбільше цілющі. Господині цього дня годують корів жовтими квітами, щоб масло було жовтим.
24 травня – День святих апостолів Кирила і Мефодія, які створили слов’янську азбуку – кирилицю і переклали Євангеліє з грецької мови на старослов’янську
Ольга Рутковська
