Червень – перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця.
На червень припадає день літнього сонцестояння – 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.
В давнину його також називали кресником, бо кресали вогонь для запалювання купальських вогнищ. Бо в червні – день Івана Купала (за старим стилем). А також припадає велике християнське свято – Трійця або П'ятидесятниця, по-давньому, Зелені Свята, що відбувається на п'ятдесятий день після Пасхи.
…В Європі й Росії має назву «июнь», названий на честь давньоримської богині Юнони, котра була дружиною Юпітера і піклувалася шлюбом та сім'єю.
Він – зрілий чоловік, старший серед своїх літніх братів, а весняні брати – взагалі, юнаки супроти нього. Червень приходить до людей разом з Купайлом і єднає все суще на землі в Купальську ніч святим шлюбом Води і Вогню, а також закликає людей очиститись душею і тілом через молитву до Господа-Сонця, через поклоніння зоряному Небу і красному Літу.
Про походження наймення першого літнього місяця існує найбільше гадок. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку й півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний пояснювати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.
Мають, очевидно, рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву, пов'язану з масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва; вони вважають, що своє ім'я місяць отримав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладаї, личинки — плодити черву.
Але найбільш логічним поясненням назви є її походження від червеця. Саме в червні і з'являється сокоживна комаха — кошеніль. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигоряв на сонці й не змивався водою. Цим барвником кольорували вовну, ткацькі вироби, лучку і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.
Здебільшого на червень припадають і Зелені свята (Трійця), якими віншували буйне пробудження природи. Своє обійстя укрнаїнці прикрашали живими квітами, пахучими травами та гілками клена тощо. У ці дні люди виходили на лісові галяви, щоб віддячити природі за буйзеленість. Напередодні Зелених свят наші пращури відзначали так званий клечаний тиждень. У цей час селяни ходили до лісу, щоб «заклечати», тобто «чертити», «прорубати» місце для майбутнього поля. Вибрана в такий спосіб ділянка мала давати щедрий і багатий урожай.
Натомість наступав «русальний», або «мавський», тиждень. Згідно з повір'ям, нехрещена дитина, котра помирала протягом цього періоду, перетворювалася на русалку або мавку. Тому молоді, зосібна дітям, батьки забороняли ходити полями. З цього приводу в народі ходило, та ще й досі існують, безліч різноманітних легенд. Русалок змальовували голих, з розпущеним волоссям, що тільки й чекають, кого б затягти в жито і залоскотати до смерті.
Під кінець місяця — наступає двотижневий Петрівський піст. Традиційно на Україні пов'язані цікаві обряди. Оскільки в цей період наступає певний перепочинок од нагальних робіт для жінок, то вони бралися за рукодільництво.
Для дівчат це був період вибілювання полотна і тіпання конопель.
Жінки в свою чергу збиралися на почухрини. На таких колективних сходках вони смикали вовну, робили з неї куделі й пряли. Почухрини, як і вибілювання полотна, супроводжувалися піснями із спеціального циклу, так звані петрівочки.
Червень, отже, не тільки літо рум'янить — він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полуднем року та первістком літа.
Багато народних прикмет і традицій зібрав перший місяць літа:
– літо починається вильотом бабок і закінчується "піснею" коника;
– якщо в перші два дні місяця йде дощ, то решта будуть сухими;
– часті блискавиці – на добрий врожай зернових;
– жаби голосно кричать — на гарну погоду, мовчать — перед
похолоданням, “вуркотять" – на дощ;
– кроти виходять на поверхню — перед різкою зміною погоди;
– риба вистрибує з води — перед дощем;
– багато метеликів летить на вогонь — перед дощем;
– конюшина складає свої листочки — перед зливою;
– якщо мурахи розбрелися далеко від мурашника – через добу збереться
дощ;
– горобці зранку купаються у пилюці – на вечір чекай дощу;
– бджоли вилітають з вулика і скопичуються на його стінках — буде
жарко.
– зацвіла шипшина – настало справжнє літо;
– рано цвіте малина – на тепле літо.
Деякі з природних прикмет приурочені до конкретної дати:
– 1 червня — день Івана, про який в народі кажуть: "Після довгого Івана – не треба жупана".
– 9 червня – день Федора, коли заборонялося виносити сміття з хати і речі з подвір'я.
– 22 червня – день Кирила Олександрійського. На цей час достигає суниця та інші ягоди. За прадавніми звичаями та обрядами, збираючи садовину чи городину, треба було обов’язково залишати "на пні" — не зривати до останнього плоду чи ягоди з дерев та кущів. Вважалося, що потрібно залишити "на розплід", та для пташини Божої.
– 24 червня – день Варфоломія і Варвари. Після Дня літнього сонцестояння починає коротшати світловий день. Казали: “Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили”.
Первенець літа рум’яний,
Бажаний місяць, жаданий.
Півонія і мак вже цвіте –
Літо прийшло золоте.
Червень – це полудень року.
Сонце пече – припікає,
Ґедзь де-не-де вже літає –
В полудень спека буває.
Спіє в саду полуниця
Та зеленіє пшениця.
Бджоли вже плодять червУ,
Косять у полі траву,
День перевершує ніч –
Знають усі про цю річ.
Іноді червень – гнилець,
Сіну приходить кінець.
Дощ заливний поливає
Й сонця тоді не буває.
Червень – чудова пора!
Дощ хай іде чи жара,
Раді чудовій красі –
Літо стрічають усі!
В самий довгий день у році,
В небі ясно світить сонце.
І промінням огортає –
Долю світлу посилає.
То ж і світиться Галина
Теплим, радісним промінням.
Посмішки, добро дарує
Щиро нас усіх дивує
Романтизмом і натхненням.
Оптимізмом незбагненним.
Не замкнулась в буднів крузі.
Дім, родина, дача, друзі,
І концерти, і музеї –
Спокій, тиша не для неї.
То ж за Вас, щоб все сповна!
Келих вип"ємо вина!
