Ось і завершується наш мистецький осінній листопад 70-літтям та персональною виставкою ще одного художника, київського волинянина Гупіка Івана Миколайовича.
28 листопада… Кінець осені. Природа потихеньку готується до зими, а в затишній залі Київської державної Академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука на полотнах розквітає весна, пломеніють різнобарв”ям літні квіти. І що їм до тієї зими. Адже навколо їх тепла і затишна атмосфера. Талановитого майстра пензля, добру і щедру людину з ювілеєм прийшли привітати колеги, друзі, студенти, шанувальники його творчості.
Першою, як і годиться, ювіляра привітала ректор Київської державної Академії декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда. Приємно було чути високу оцінку керівником престижної Академії не тільки творчості Івана Миколайовича як художника, а й як майстра робіт по дереву, як фахівця особливого каліграфічного писання, як просто чуйну і надійну людину, що завжди готова допомогти і викладачам, і студентам.
Іван Гупік не ховав своєї радості і задоволення, коли побачив, що привітати його прийшли волиняни. Бо він, як і ми всі, давно став киянином, але душа залишилась волинською.
Тому теплі слова привітання, подарунки і квіти ювіляр отримав від голови Міжнародного громадського об”єднання “Волинське братство” Сергія Шевчука. А ще рішенням Ради його в честь ювелею нагородили Відзнакою МГО “Волинське братство”.
Побажання щастя і добра ювіляру від волинянок Києва передали представниці жіночого Клубу “Волинянка” Жанна Шнуренко та Світлана Огнєва.
Привітати ювіляра прийшли і метри українського художнього професійного мистецтва. Так, народний художник України, академік, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Прядка був щедрий на теплі слова, які засвідчували підтримку і високу оцінку творчості Івана Гупіка.
Високо оцінив творчість і особисті якості митця видатний художник-графік Василь Якович Чебаник – член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, Лауреат Шевченківської премії, художник-каліграф, який вже понад 40 років досліджує графіку літер, відтворив і пропагує українську абетку.
Багато теплих слів і побажань отримав Іван Гупік від друзів та колег.
А на самкінець його прийшов привітати настоятель Володимирського Собору отець Борис, з яким Академію пов”язують давні взаємовідносини, а Іван Миколайович навчає малювати дітей у недільнй школі Собору.
Отець Борис привітав ювіляра і вручив йому почесну медаль “За жертовність та любов до України”.
Шановний Іване Миколайовичу!
Щиросердно вітаємо Вас усією волинською
громадою у місті Києві з ювілеєм!
Почуття прекрасного, потреба у красі живуть в серці кожної людини з найдавніших часів. Митці створюють цю красу і служать їй. Завдяки і Вашій подвижницькій натхненній праці здійснюється безперервний звязок поколінь. Ваші твори збагачують людську душу, виховують високі ідеали благородства, добра і злагоди.
Бажаємо Вам наснаги, щастя та добробуту. Прийміть слова подяки за самовіддане служіння музі та невгамовний творчий пошук, за плідну творчу діяльність, талант, благородство душі та вагомий доробок у розвитку українського мистецтва.
Будьте здорові душею і тілом, займайтеся улюбленою справою і завжди випромінюйте щастя!
Портрет мами Івана Миколайовича Гупіка
Жанна Шнуренко
* * *
До портрету ювіляра