4 червня 2021 року відбулось засідання чергової сесії Володимир-Волинської міської ради, під час якого було розглянуто питання про початок процедури щодо перейменування міста Володимира-Волинського.
Більшістю голосів проект рішення було підтримано. Відповідно до нього після проведення громадські слухання, за їхніми результатами порушать клопотання перед Волинською обласною радою щодо внесення подання до Верховної Ради України про перейменування міста.
Тож 30 липня у культурно-мистецькому центрі відбувся круглий стіл за участю науковців у галузі історії під назвою «Повернення місту історичної назви «Ім’я йому Володимир».
Захід був присвячений святкуванню Дня міста. Організаторами його стали Володимир-Волинська міська рада, відділ культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» та Володимир-Волинський історичний музей імені Омеляна Дверницького.
На круглий стіл були запрошені провідні науковці України, котрі у своїй діяльності займаються дослідженням історії міста:
Віталій Скальський, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України з м. Києва (уродженець міста Володимира-Волинського);
Святослав Терський, доктор історичних наук, професор кафедри історії та етнокомунікацій Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» з м. Львова;
Оксана Карліна, кандидатка історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії та філософії Волинського національного університету ім. Лесі Українки з м. Луцька;
Анатолій Пісоцький, історик, викладач Володимир-Волинського агротехнічного коледжу.
А також були запрошені представники міста Переяслава, який ще у 2019 році носив назву Переяслав-Хмельницький:
Олександр Кобиленко, кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора Національного етнографічного заповідника «Переяслав» з науково-методичної роботи;
Віталій Коцур – доктор історичних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, виконувач обов’язків ректора Університету Григорія Сковороди у Переяславі.
Також до обговорення приєдналася заступниця начальника управління ЦНАПу Юлія Крижановська.
З вітальним словом виступив міський голова Володимира-Волинського Ігор Пальонка.
«Зараз, коли нарешті розпочато процес перейменування, серед громадськості виникає багато дискусій. Проте впевнений, що ми таки зможемо переконати ту частину населення, яка поки що виступає проти, у тому, що Володимиру-Волинському потрібно повернути його історичну назву Володимир, відстоявши тим самим його автентичність та славу найдревнішого княжого міста нашої держави» – зазначив міський голова і принагідно висловив сподівання, що подібні заходи допоможуть містянам визначитись із своїм рішенням щодо назви міста.
Віталій Скальський у своїй доповіді «Радянське маркування історичного простору у Володимирі» зазначив, що якщо якась певна держава хоче знайти «історичне» підґрунтя для вторгнення на територію іншої держави, то завжди знайдуться історики, які знайдуть аргументи «за». Будь-який новий політичний режим, який заходить на територію іншої держави завжди ставить свої маркери.
Так сталося в 1919 році коли наше місто було зайняте польськими військами, а вже у 1921 році це право було підтверджено і визнано на міжнародному рівні. Польща, не питаючи місцеве населення, одразу вирішила проводити тут святкування Дня Унії, річницю Йосафата Кунцевича, миттєво встановлювала меморіальні дошки де розміщувалися імена їхніх
Те саме відбулося і з радянською владою, вона приходила у Володимир тричі. Перший раз у серпні 1920 року. Ненадовго, близько місяця вони тут перебували.
Другий прихід радянської влади був у вересні 1939 року і тут комуністичний режим вдався до великих змін. Була встановлена 5-ти метрова статуя Сталіна, перейменовано всі вулиці які мали польські назви, у школах була ліквідована польська мова. Влада вдалася до повного переформатування населення міста.
А саме, на Схід «поїхала» вся інтелігенція міста: вчителі, польські офіцери з сім’ями, залізничники, лікарі. Всі ті, хто міг чинити якийсь опір новій владі. Таким чином до окупації міста німцями, Володимир виглядав вже типовим провінційним радянським містечком. Останній третій прихід радянської влади був умовно аж до 1991 року».
Святослав Терський виступив із доповіддю «Пошанування давніх традицій у Володимирі XVII-XIX ст.»
«Назва місту, очевидно, була дана не випадково, адже саме воно було центром Західного Побужжя і за цю територію довгий час воювали київські князі, князі Моравської держави та Чеського королівства. І саме дружинники Великого князя київського Володимира Святославовича зуміли доєднати його до великої Русі. Таким чином було промарковано, що ця територія належить київським князям.
Сьогодні ж ця назва підкреслює його давність, тому прикро, коли Володимир-Волинський скорочують до «Вол.-Волинський», нівелюючи тим самим його ключову частину. Звичайно, вибір назви міста залишається за містянами, проте якщо вони повернуть назву Володимир, то тим самим підкреслять його історичну значущість», – зазначив Святослав Терський.
Оксана Карліна розкрила тему «Формування адміністративного поділу Волинської губернії».
Анатолій Пісоцький виступив з темою «Володимир-Волинський чи Володимир».
«Саме від князя Володимира походить назва нашого міста, а щоб зрозуміти усі ті процеси, що відбувалися до того, ми не маємо змоги, тому, що не збереглося жодних першоджерел. Ми говоримо про угорського хроніка аноніма з його «Діянням угрів» або «Геста Гунгарорум» де є лише одна згадка про Ладомир під 884 роком. А вивчити більш детальніше не можемо. Маємо лише окремі фрагменти давньої історії».
Підсумовуючи свою доповідь Анатолій Пісоцький наголосив, що лише громадськість має право вирішувати в якому місті їм жити, чи у Володимирі, чи у Володимирі-Волинському.
Запрошений гість з Переяслава Олександр Кобиленко поділився досвідом перейменування міста Переяслав-Хмельницький.
Він зазначив, що у них були точно такі самі проблеми, як і у нас. Думки жителів розділилися на дві частини:
«Аргументів проти було вдосталь, бо люди не розуміли «що нам зробив не так Хмельницький», «ви на святе посягаєте», «ви, що Шевченка перечиталися: Якби то ти Богдане п’яний на Переяслав зараз глянув».
Перейменування Переяслава тягнулося довгих 30 років. Було багато громадських обговорень, але якби спиралися тільки виключно на думку громадськості, то місто не перейменували ще досі. Думка мешканців – це один чинник, але не головний і не вирішальний.
Тому цей процес був в кількох напрямках: громадські обговорення, думки істориків, залучення молоді, яка швидше приймає нове, залучення політичних діячів і чиновників всіх рівнів. Місто Переяслав-Хмельницький перейменовано в Переяслав у 2019 році. Усі дискусії швидко вляглися і містяни звикли до нової назви.
На останок Юлія Крижановська вкотре запевнила жителів міста, що жодних документів їм переробляти не прийдеться, чинне законодавство цього не вимагає.
Після виступів учасників круглого столу відбулось обговорення даної теми. Присутні погодились, що процес перейменування потрібно продовжувати, адже це важливо з багатьох аспектів, а тому подібних заходів із залученням громадськості має проводитись якомога більше.
Джерело: Володимир-Волинський. Офіційний сайт міста
Видання «Район.Історія»
