«СВІТ, У ЯКОМУ БУДЕ БІЛЬШЕ ПРОТИБОРСТВА»

Spread the love

 

  Сергій Шевчук

 

Доповідь Національної ради з розвідки США про глобальні тренди 2040 року. В чому новизна?

Якщо коротко – то новизна у крайньому песимізмі американських розвідників. Песимізм цей аргументований.  Аргументи – у вигляді готових суджень та  висновків без  кількісних показників, порівнянь та динаміки. Інформація у цифровому вигляді, мабуть, була б ще більш похмурішою. Виникає питання: на кого розрахована доповідь? На внутрішнього, американського споживача, чи для зовнішнього  споживання?

Перше враження, а воно як правило вірне – for both – для обох. Після опублікування звіту в багатьох американських університетах відбулись ”круглі столи”, обговорення із залученням як фахівців, лідерів думок, так і студентів. Дискусії тривають. 

За межами США доповідь вивчають в експертних середовищах багатьох країн – від Канади, ЄС до Південно-Східної Азії. І звичайно, в Росії.

Кожен знаходить щось своє, близьке до власних інтересів чи побоювань. Американці можуть віднайти заспокійливу інформацію з підсвідомою надією на нову адміністрацію у Білому Домі. Зарубіжні читачі – навпаки, в українців виникатиме запитання – так хто ж допомагатиме  наступні 20 років, і в якій формі?

Першоджерело має назву: ”Global Trends 2040. A more contested world”. В перекладі – більш суперечливий,  або конкурентний,  або спірний світ.

Російська служба ”Голосу Америки” запропонувала такий переклад: ”Світ, у якому буде більше протиборства”.

По змісту доповіді  – це  найбільш точне тлумачення. Подібні звіти публікуються американською Радою з розвідки кожні 4 роки, на початку роботи нової адміністрації у Вашингтоні.

Нинішній звіт призначений для ”забезпечення політиків аналітичною основою при розробці стратегій національної безпеки та ліпшому орієнтуванні в невизначеному майбутньому. Метою є не якийсь конкретний прогноз світу у 2040 році, а допомога політикам в їх прагненні побачити, що може лежати за горизонтом і, таким чином, підготуватись до множинності варіантів ймовірного майбутнього”.

Доповідь складена із декількох блоків.

Перший – присвячений аналізу структурних сил, які суттєво впливатимуть на розвиток людства.

Автори виділяють чотири фактори, які корегуватимуть формування майбутнього – це демографія, довкілля, економіка та технології. Важко сказати, чи розміщені вищеназвані фактори по порядку їх важливості, чи по новизні викликів, але фактор нинішньої і, мабуть, наступних пандемій чомусь знехтуваний. У звіті дається оцінка того, як чотири фактори будуть впливати на рішення світових держав.

У другому блоці міститься аналіз тенденцій соціально-політичного розвитку.

 Наступний – присвячений регіональним прогнозам.

 Завершальний блок описує п’ять можливих сценаріїв майбутнього.

Відразу можна помітити, що лише одна із п’яти моделей виглядає оптимістично. Зокрема, прорив в розвитку технологічних процесів і планетарного поступу може забезпечити ”відродження демократій”. Шанс на це є.

Інші чотири сценарії, як зловтішається російське видання ”Ведомости”, розміщені в ”діапазоні від тривоги (гостре геополітичне протиборство на тлі соціально-економічної стагнації) до катастрофи (виснаження ресурсів, глобальний продовольчий дефіцит, політичний хаос і війни)”.

Цікаво, що подібна оцінка міститься в експрес-публікаціі на доповідь у  Washington Post: ”…представники американської розвідки не змогли потішити нікого, коли повідомили замученій пандемією планеті,  в якому напрямку світ буде рухатись в наступні 20 років. Коротка відповідь – все виглядає досить похмуро. Світ не врівноважиться після пандемії коронавірусу, будуть руйнівні наслідки кліматичних катаклізмів і як наслідок – масова міграція. Збільшиться розрив між тим, що люди очікуватимуть від своїх лідерів і що вони реально зможуть людям запропонувати”.

 

П’ЯТЬ  СЦЕНАРІЇВ

В передмові документа сказано, що ”ці сценарії не надані як свого роду ”пророцтва”, навпаки, вони призначені для розширення можливостей досліджень комбінацій того, як структурні сили (технології, економіка, екологія, демографія)  можуть відіграти свою значиму роль”.

 

ВІДРОДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЙ

Оптимістичне бачення того, як США та партнери сприяють і очолюють процес відродження демократій у різних частинах світу. Державно-приватне партнерство стимулює швидкі технологічні досягнення, що веде до прогресивних зрушень та спокою.

 

КОНКУРЕНТНЕ СПІВІСНУВАННЯ

Дві найпотужніші держави – США та Китай процвітають та мирно змагаються за лідерство у роздвоєному світі. Обидві держави

визначили пріоритетом своє економічне зростання і стабілізували стійкі економічні зв’язки. Але така економічна взаємозалежність не є безхмарною, бо існує поряд із жорсткою конкуренцією за політичний вплив, технологічну першість та стратегічне верховенство у світі.

 

ДРЕЙФУЮЧИЙ СВІТ

Китай стає ведучою, але не домінуючою державою у світі. В 2040 році міжнародна система правопорядку стає нестабільною, хаотичною і, навіть, безцільною, оскільки міжнародні правила та міжнародні інституції починають ігноруватися крупними гравцями, окремими  регіональними державами-лідерами та недержавними міжнародними монополіями. Країни ОСЕР страждатимуть від сповільнення економічного  росту, посилення протиріч та політичного паралічу.

 

РОЗДІЛЬНІ БУНКЕРИ

В 2040 році світ поділиться на декілька економічних і безпекових блоків різного розміру та сили. Вони будуть сконцентровані навколо США, Китаю, ЄС, Росії та деяких крупних регіональних держав. Кожен буде орієнтований на забезпечення міцної оборони, власну стабільність та самодостатність.

Такий розвиток подій означатиме, що горезвісна глобалізація зазнала краху.

 

ТРАГЕДІЯ І МОБІЛІЗАЦІЯ

Перед 2040 роком – глобальна продовольча криза, викликана кліматичними катаклізмами і забрудненням довкілля. Суперництво США та Китаю займе менш   важливе місце, оскільки обидві держави змушені долати серйозніші проблеми і вияснять що існуючі структури не справляються з викликами.

ЄС ініціює і очолює спільно з неурядовими організаціями далекоглядні плани протидії змінам клімату, виснаження ресурсів та людської бідності.

 

Зрозуміло, що опис п’ятьох сценаріїв подається максимально спрощено і, як може здатись, поверхнево. Це дійсно так. З одного боку детальний аналіз потребує глибокого опрацювання та значно більшого об’єму, ніж публікація. З іншого – кожен зацікавлений управлінець, який приймає рішення,  повинен самостійно ознайомитись із першоджерелом і мати  власні судження. 

Хоча б відносно тези про Україну, вона у звіті звучить стисло, як діагноз, на жаль невтішний, і ніяка інша розвідка не зможе ”перебити” висновки американської.

 

Але спочатку про крайні за сутністю сценарії: 

про 1-й, 4-й і 5-й.

Говорячи про нібито оптимістичний сценарій ”ВІДРОДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЙ” автори не сподіваються на його безхмарне втілення. Автократичні режими пробуватимуть, хоч і безуспішно, дати відсіч зростаючій силі США та ЄС і їх демократичним союзникам. 

Росія традиційно прагнутиме втручатися, від імені етнічних росіян, у внутрішні справи декількох пострадянських республік доки вони не увійдуть до Північноатлантичного Альянсу.

На думку американської розвідки такі кроки у світі розглядатимуться як відчайдушна спроба Москви відволікати увагу від внутрішніх федеральних проблем.

І Китай, і Росія інвестуватимуть в асиметричні системи озброєння та дешевші технології дезінформації, з надією протистояти перевагам США. Однак, в межах своїх країн, поєднання репресій проти власного населення на тлі ступора економічного зростання з перманентними демографічними викликами, підірве силу авторитарних режимів.

Так, це спричинюватиме їх меншу передбачуваність і ріст агресивності по відношенню до сусідів.

Але в кінцевому результаті, Китаю і Росії не вдасться культивувати вітчизняні високотехнологічні таланти, необхідні для безперервних інновацій. Вони пов’язнуть в напруженнях і протистояннях усередині країни.

 

Сценарій ”РОЗДІЛЬНІ БУНКЕРИ” описує більш радикальні зміни.

Коли торговельні і фінансові зв’язки, які визначали попередню епоху глобалізації, стануть порушеними, то безпекові, господарсько-економічні блоки сформуються навколо США, Китаю, ЄС, Індії, Росії.

Дрібніші держави будуть приєднуватись до цих блоків для потенціювання ресурсів, підтримання хоча б мінімальної економічної ефективності, та й просто заради безпеки.

Держави, що не були здатними приєднатись до того чи іншого блоку, стануть ”відрізаними” і залишаться позаду. Держави, яким загрожували могутні сусіди, прискорюватимуть свої власні програми по розробці ядерної зброї як гаранта безпеки.

Конфлікти стануть повсюдними, поглиблюючи різноманіття інших проблем.  Бідні країни стануть більш нестабільними через те, що крупні держави не будуть зацікавлені втручатися для наведення порядку.

Чимало держав звернуться до крайніх форм націоналізму щоб об’єднати більшість проти зовнішніх ворогів.

Деякі уряди ризикнуть почати експерименти із незвіданою геоінженерією і отримають катастрофічні наслідки.

Країни самостійно, окремішно, ігноруючи міжнародне співробітництво,  адаптуються до катастрофічних впливів, посилюючи тим самим стимули до ризикованих рішень.

 

Сценарій 5 ”ТРАГЕДІЯ І МОБІЛІЗАЦІЯ”. Трагедія неминуча, обійде стороною лише окремих. Тих, хто відділений океаном, самодостатній і стабільний.

До таких автори відносять США (для заспокоєння внутрішніх читачів), Канаду, можливо Великобританію. Щодо інших, то ”не всі попали на борт”.

Росія та деякі країни ОПЕК почнуть спротив мобілізації, вважаючи що новий глобальний дух загрожує ”традиційним цінностям” у їхньому розумінні.

Соціальні мережі посилять фрагментацію суспільств, доводячи цей ефект до стану ”ехокамери”, коли різні групи втрачають здатність почути один одного та домовитись. Маніфестуватимуть популісти аж до хвиль масових протестів.

Екстремісти частіше застосовуватимуть кібератаки і терористичні акти щоб привернути увагу.

Держави з потужними енергетичними інтересами (Росія, Іран) стимулюватимуть підривні політичні процеси, результатом чого може стати пролонгований період політичних і соціальних конфліктів. Існуючі  міжнародні механізми будуть не спроможними гідно відповісти на подібні виклики.

Попереду – період жорсткої турбулентності.

Даючи такі прогнози, американська розвідка ніби завуальовує головну ознаку сьогодення – США перестала вважатись наймогутнішою державою світу.

ПРОГНОЗ ЧАСТКИ СВІТОВОГО ВВП НА 2040 РІК

Автори доповіді виклали трансформацію таким чином: ”…в найближчі 20 років жодна держава не зможе домогтися повного домінування у всіх регіонах.

На схемі: джерела нової влади та сузір’я змін акторів

Свої інтереси в світі будуть просувати кілька великих країн. Однак найбільший вплив на світову динаміку матимуть дві найбільші світові економіки, США та Китай, які дотримуються відмінних поглядів на світоустрій”.

Щодо Росії. Як мовиться в доповіді, в найближчі 20 років Росія, ймовірно, залишиться руйнівною силою, навіть якщо її матеріальні можливості знизяться в порівнянні з іншими великими гравцями.

Сильні сторони РФ – значні збройні сили, наявність зброї масового ураження, енергоресурсів і корисних копалин, її географічне положення і готовність застосовувати силу за межами країни – дозволять Москві і далі грати роль порушника або впливового посередника на пострадянському просторі.

А в найближчі 5 років Росія надалі домагатиметься визнання Заходом її домінування у колишньому СРСР.. Росія розглядає  усю Євразію як ”зону її привілейованих інтересів”, причому Україна і Білорусь очолюють цю ієрархію.

 

Накінець про Україну.

Офіс Директора національної розвідки також оприлюднив регіональні прогнози на наступні 5 років. Щодо України сказано таке:

”Україна ймовірно буде страждати від недієздатності влади та корупції як дестабілізуючих чинників, які будуть перешкоджати її економічному розвитку”.

Український чиновник розуміє корупцію по-своєму: ”Корупція – це усі неправомірні діяння зроблені без мене. Якщо зі мною, то це вже – бізнес”. 

Середньостатистичний європеєць змалку засвоює формулу  – ”Корупція вбиває!” Якщо поліцейський відпускає п’яного водія, останній може вбити когось в ДТП,

Якщо лікарня закупляє неякісні ліки, пацієнти можуть померти. Якщо будівельник завідомо будує з порушеннями,можуть загинути жильці. Корупція Вбиває!

І так – до найвищих посад у державі. Тому європейці не хочуть бути вбивцями-корупціонерами або мати з останніми будь-які справи.

І в Україні людям слід засвоїти, що вбивця – не лише Путін. Правоохоронних структур у нас  – більш як достатньо.

Сергій Шевчук

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *