МИ ЗНОВ ЗІЙДЕМ, ЯК МОЛОДА ТРАВА

    Надія Гуменюк Лис * * * Спить очерет, немов списи іржаві, Поламані у крижаній січі. Січуть сніги, сліпучі і лукаві, І кряче білий ворон на плечі У яблуні з обмерзлою корою – Вона вже до весни не доживе:…