ТРИ ВЕРЛІБРИ
І ЗГРАЙКА ЛАСТІВОК
* * *
емансипація березня
а ти
на праве вушко покликала жайворонка
приклякнувши на ліве коліно
викинула долоньки білими пелюстками
світлячки сонечка ловиш по суботах
Бозя тобі не відмовила
ні в чарівності
ні в доброті
і пробачить за того з ким не зовсім
тендітно розминулася на березі
ти нині розмовляєш не словами а квітами
дихаєш стрітенням
котре проклюнув півень у калюжі
і кожного вечора розстібаєш пазуху неба
на дві найвищі зорі
а Чумацький Шлях збираєшся перейменувати
як анахронічний до свого іміджу
що трохи ритмізований з поза такту
провінційним бардом
* * *
з твоїх пальців
вилітають жайворонки
з кожного по три
а з вказівного аж пять
і то таких співочих
що мізинчики аж знітилися
Господи який херувимський вінок
задзвенів над твоєю головою
у твоєму небі
я ладен на коліна упасти
але не відаю
в який бік поклони відважувати
* * *
у твоїх очах захиталися волошки
захиталися заколивалися
аж брови ластівками знялися
й полетіли в здивований вирій
і дійсно
хто міг сподіватися
що ти назвеш своє село так
щоб я чекав і не дочекався твоєї торішньої весни
