Наші прабабці своїми невтомними руками не лише шили, в”язали, ткали на саморобних верстатах, а ще й довгими зимовими вечорами під каганець пряли шерсть та льон і на морозі вибілювали полотно, дерли пір”я, готували барвники та прагнули творити довкола красу у своїх мереживах і вишивках, в одязі, домівках, садибах. Передавали свої знання донькам, ті онукам і т.д.
Часи змінювались, умови, матеріали, технології також. Хтось сприймає осучаснення, хтось тяжіє до автентики. Але й дотепер українки прядуть, вишивають, плетуть мереживо творять довкола красу.
З”явились нові види рукоділля і прикладного мистецтва, багато з яких прийшли з-за кордону і останнім часом активно поширюються через інтернет.
Але часом несподівані рішення знаходять традиційним українським видам майстерності. Тож нам, київським волинянкам з жіночого Клубу “Волинянка” випала нагода познайомитись з одним із таких видів паперо- чи газетоплетіння, як альтернатива лозоплетінню.
Роботи учнів київської школи №250 Деснянського району
А організувала цей цікавий майстер-клас Антоніна Іванівна Рєпа, в минулому педагог, яка й запросила свою колегу його провести. І не зважаючи на сірий, прохолодний лютневий недільний день, коли більшість у затишку сидить перед телевізором чи у телефонах, ми зібрались у нашій Волинській світлиці біля Золотих воріт.
Висовень Тетяна Григорівна навчає традиціям народного мистецтва учнів київської школи №250 Деснянського району. Тому дуже фахово і дохідливо, як учням, вона пояснила всі початкові стадії плетіння з паперу. Вона відразу завоювала нашу симпатію і легко заволоділа нашою увагою, що сприяло швидкому розумінню покрокових дій у плетінні.
Виявляється, самим важливим є скрутити рівненькі трубочки. Це основа якісного виробу. Якщо хтось думає, що це елементарно, помиляється. Ти стараєшся, крутиш, а вона виходить, як маленька трембіта. Тож накрутити потрібно немало трубочок, щоб вийшли досконалими. Але це не важче, ніж заготовляти вербову лозу, погодьтесь!
А далі головне зрозуміти перші переплетіння і “картинка вималюється”.
Тож ми старались, дослухались до майстрині, допомагали одна одній і раділи першим своїм успіхам..
Однак, найціннішим було спілкування, бо разом є завжди про що поговорити.
Галина Бідношей ознайомила подруг з новою збіркою колядок. Лариса Грінченко з Ганною Маковською полистали альбом зібраних ілюстрованих українських строїв, бо мають на меті поновити костюми славного гурту “Волиняни”.
Не обійшлося тут і без пісні, бо її супровід, як і лююбов, допомагає творити.
Звісно ж не забули і пригоститися смаколиками, бо як же не привітати дорогу Антоніну Іванівну зі вчорашнім днем народження!
Галина Оксюк
Жанна Шнуренко
