148 РОКІВ ВІД НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
“Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!”
НЕПОВТОРНА. МУЖНЯ. НЕЗЛАМНА.
Сьогодні її день. День народження Лесі Українки. Лариси Петрівни Косач-Драгоманової.
Вона приклад усього для українців. Вона – талант, вона – сила, вона – воля, вона – дух, вона – справжній патріотизм. Сьогодні хочеться, щоб усі розуміли, що кожен день її життя був подвигом, аби ми з вами розуміли справжню ціну життя.
Давайте разом пригадаємо її слова, які назавжди залишили слід у серці:
• «Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита».
• «Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид».
• «У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-українськи, щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями… Така легкість репутації приманює многих».
• «І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі».
• «Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають».
• «Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш».
• «Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція».
• «Говорить по-нашому» – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи».
• «Завжди терновий вінець
Буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
На Голгофу, ніж хід тріумфальний».
Вона не пішла від нас.
Леся Українка – жива, і буде вічно жити,
бо в серці мала те, що не вмирає.
Олег Вишняков – Фейсбук