«З ВІРОЮ В УКРАЇНУ»:
ПІСЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ ФІЛЬМУ ЯРОСЛАВА ФЕДОРЧУКА
1 листопада з ініціативи МГО «Волинське братство» та за сприяння Національного музею літератури України в приміщенні Музею відбулася презентація фільму «З вірою в Україну» і творча зустріч з її автором Ярославом Федорчуком.
Ярослав Петрович Федорчук – народився в селі Несвіч, Луцького району Волинської області.Відомий український політик та громадський діяч, народний депутат України IV–VII скликань, почесний доктор Луцького національного технічного університету, голова його наглядової ради, кандидат економічних наук, член Національної спілки письменників України, автор книг «Волинянин. Дитинство і юність», «Волинянин. Напередодні» та «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Волинська область. Підсумки», автор фільмів «Волинянин», «Вони боролись до загину».
На вечір завітали відомі політики, академіки, журналісти, вчені, члени МГО «Волинського братства», жінки клубу «Волинянка». Втішало, що зала Музею літератури була вщент заповнена молоддю. Світлі обличчя, розумні очі – це, переважно, студенти І курсу юридичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Вони уважно дивились фільм, на який їх запросив історик, професор КНУ ім.Тараса Шевченка Володимир Сергійчук з метою подальшого написання рецензій.
Вечір відкрив голова МГО «Волинське братство» – Сергій Шевчук, який привітав Ярослава Федорчука з презентацією фільму. Він підкреслив, що волиняни прийшли, щоб нагородити увагою і пошаною нашого земляка. Розповів про автора фільму, акцентуючи увагу на його літературних творах про складні історичні події на Волині у часи його дитинства та юності. “Книга «Волинянин» – своєрідна життєва мозаїка, літературний винахід на тлі правди, споминів молодого хлопця”, – зазначив у вступному слові Сергій Володимирович
.
Ярослав Федорчук привітав присутніх і подякував за те, що виявили інтерес та знайшли можливість переглянути фільм. Висловив бажання, щоб якомога більше людей його подивились і зробили певні висновки. Він підкреслив, що метою фільму було показати важкий, тернистий шлях формування державностів Українів умовах російського панування і впливу, який ще не завершений і в наш час, розглянути проблеми та помилки влади у переломні і визначальні історичнічаси, які приводили до поразок і які існують і дотепер. Підкреслив, що в умовах незалежності не тільки Майдани, але й вибори влади мають вирішальне значення. “Адже фронт проходить через душі і серця українців і від їх вибору залежить доля нашої держави», – зазначив автору вітальному слові.І, особливо, зробив акцент на тому, що держава будується не одномоментно, а “по цеглині”, терпляче, переборюючи труднощі і радіючи від перемог.
Фільм складається з двох серій, створений за принципом документального кіно, де автор провів аналогію між війнами – першою світовою та теперішньою, між помаранчевим майданом і майданом Революції Гідності. Підкреслив, що в 21-му столітті європейська Україна, в центрі Європи виборює свою волю і незалежність кров”ю і зброєю. У фільм вкраплена жива мова учасників Майданів, АТО, УПА, істориків. Вони розповідають про причини, які спонукали їх до їхнього вибору. Акцентована увага на появі корупції, олігархії, критично підкреслена роль Президентів ужитті незалежної України.
По закінченні перегляду відбулись виступи бажаючих та дискусія.
Тарас Костанчук – ветеран АТО, голова ветеранів АТО, коментарі якого звучать у фільмі. Розповів. як він потрапив на Майдан та в АТО, а також висловив свою точку зору на події, які відбуваються у нашій країні.
Віктор Набруско – волинянин, заслужений журналіст України, доцент, кандидат наук, викладач у КНУ ім. ТарасаШевченка, перший заступник Голови МГО “Волинське братство” -порадив студентам: «Використовуйте цей момент, де знаходяться фундатори нової історії України: Микола Жулинський, Володимир Сергійчук, Олександр Скіпальський, Михайло Ткачук. Сто років тому українська влада не впоралась з поставленими завданнями, оскільки не було належного досвіду. А ви, молодь, творці і будівничі нової історії, бо студенти – це локомотив змін у формі свідомості нації».
Олександр Скіпальський – волинянин, генерал-лейтенант, почесний Голова МГО “Волинське братство”, голова спілки офіцерів України, у своєму виступі зазначив: «В зв`язку з тим, що ми не маємо і не бачимо таких фільмів, ми патріотично неорганізовані. Трагізм телебачення в тому, що він розбиває моральний дух українців своїми чварами. А такі фільми мобілізують і надихають наших воїнів на перемогу і успішне знищення агресора».
Володимир Сергійчук – історик, політик, письменник, професор – висловив впевненість у тому, що навчає серед своїх студентів майбутнього президента: «Цей фільм змушує думати і усвідомлювати особисту роль молоді у творенні України як європейської держави».
Професор Яблонський – громадський діяч, український учений у галузі освіти, історії, ветеринарної медицини, доктор біологічних наук,заслужений діяч науки і техніки України – позитивно оцінив фільм. І зазначив, що бажано сворювати й фільми, в яких висвітлювати таке важливе питання,як Волинська трагедія. На конференціях, зібраннях поляки піднімають цю проблему, а наше керівництво не відстоює інтереси держави. Крім того, він підкреслив, що бажано, щоб історики заглянули до рішення Версальської конференції у червні 1919 року, яке змусило Німеччину заплатити репарацію (у сумі 442 млд. дол.) за збитки, нанесені у Першій світовій війни, які погашалися аж до 2010 року. Треба, щоб і Росія це також зробила за нанесені Україні втрати у нинішній війні.
Сергій Шевчук поставив присутнім питання: “Чому ув Україніє корупція, а в Скандинавії немає. Бо там всі, від молоді до старшого покоління, знають, що корупція вбиває людство”. У зверненні до студентів він сказав: “Я бачу в залі майбутніх президентів. Знайте, Україну ми не віддамо. Схід України – це її світанок!Для багатьох хлопців і дівчат цей фільм дає відповіді на їхні питання, адже вони скажуть те саме, що й їхні попередники: “Ми Україну не віддамо!”.
Схвильованим був виступ Віктора Тихонова, колишнього голови Луганського земляцтваі голови Асоціації земляцтв областей України у м. Києві: «Я киянин з Луганська. У мене на Батьківщині війна. Чому так сталося? Відповідь у фільмі. Спрацювала надзвичайно сильна пропагандана теперішніх окупованих територіях і “надзвичайне” мовчання нашихЗМІтам і нині.Чому віддали ворогу землі Донбасу? Якби люди сиділи домаі просто не пішли б голосувати, не було б війни. Але, на жаль, вони пішли… Вони повірили в пропаганду.Нині коженукраїнець, не залежно від його національності,зобов”язанийвизначитися, де його Батьківщинаі хто він у цій країні. Після Іловайська просився на фронт, але не взяли за віком».
Приємно, що студентська аудиторія з цікавістю сприйняла і фільм, і виступи відомих в Україні людей. Відчувалось, що побачили і почули багато нового для себе. Під час обговорення студенти задавали конкретні змістовні питання про актуальну ситуацію в країні і вихід з неї, зокрема, як повернути Крим і Донбас і чи варто їх повертати, як подолати корупцію, що на них чекає у майбутньому і як їм жити далі. Чи отримали відповіді на свої запитання від відомих постатей, фахівців, серед яких були і творці Незалежності, студенти напишуть у своїх рецензіях на фільм, які обіцяли передати Ярославу Федорчуку.
А перший заступник голови Братства, голова жіночого клубу «Волинянка» Жанна Шнуренко, привітавши з успішним проведенням презентації, вручила Ярославу Петровичу випуски альманаху «Волинь моя» та тематичний колажна згадку про зустріч.
Фінальним яскравим, оптимістичним акордом зустрічі був виступ ансамблю «Волиняни».
Зворушливо, проникливо прозвучали у їх виконанні пісні «Дикі груші» на слова Дмитра Павличка та музику Сергія Шевчука і «Молитва» – музика Марії Жеромської та Ольги Оліфірук з Володимир-Волинського. Стрілецька пісня «Чи то грім загримів, чи то вітер зашумів – варіант пісні «Чи то буря, чи то грім» Осипа Маковея, записаний Ганною Маковською від мами Марії в с. Мала Глуша Любешівського району, повернула слухачів у ті далекі героїчні часи, підняла дух присутніх. До речі, актуальною вона є і сьогодні, адже боротьба за нашу Незалежність ще триває. Саме на Волині народилась УПА. Тому доречним було виконання пісні «Гей, там, на півночі Волині зродилась армія УПА» спільно з присутніми. Гімн волинян усього світу «Волинь моя, краса моя» Степана Кривенького – це пісня, яка єднає і надихає.
Обійнявшись, зі сльозами на очах співали її не тільки ми, волиняни, а й ті, кому полюбився наш край і хто за духом себе вважає волинянином.
На згадку про вечір Ярослав Федорчук подарував присутнім збірочки власних афоризмів та добірку поезій «З Україною в серці», до якої увійшли вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Самійленка, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Віктора Баранова та інших.
З надією і вірою в Україну залишали ми історичне приміщення Музею літератури, адже, якщо в нас така молодь – інтелектуальна, принципова, активна, дієва – в нас щасливе майбутнє!
Ольга Рутковська, Вікторія Рутковська,
Жанна Шнуренко, Галина Оксюк.
В статті використано матеріал Оксани Яблонської-Севами.
Післямова:
Болючі для українців історичні теми порушує автор фільму Ярослав Федорчук: чому після вирішальних битв XVII-XX ст. народ знову опинявся у чужинецькому ярмі, чому не засвоюємо гірких історичних уроків, чому після двох нинішніх революцій ми не впевнені у доброму майбутті України.
Відповідь очевидна — еліта, правлячий клас заради особистої влади, збагачення зраджували народ і служили загарбникам. Це простежується від періоду Руїни (XVII ст.) до президента-утікача Януковича.
Що нам робити?
Діяти і тільки діяти!
Ярослав Федорчук та відомий український історик Володимир Сергійчук звертаються найперше до молоді – не бути байдужими, розбудовувати громадянське суспільство, контролювати владу і ставати політиками-державниками. Наше майбутнє в руках нинішнього молодого покоління, яке вже показало світові неймовірні взірці героїзму і самопожертви в ім’я України.
На презентації фільму співочий гурт «Волиняни» подарував слухачам пісню «Дикі груші» (музика С. Шевчука, вірші Д. Павличка). Ніжна і трепетна мелодія навіяла кожному спогади про Волинь, милу серцю бáтьківщину, її неповторну красу та унаочнила прадавні обереги нашої пам’яті і нашого роду.
Андрій Поліщук,
директор видавництва
“ВІТ-А-ПОЛ”, член Ради МГО “Волинське братство”
З великим задоволенням подивились фільм Ярослава Федорчука «З вірою в Україну». Фільм зачепив найболючі філософські проблеми українства. На нашу думку, фільм підводить науково-інформаційну базу для формування національної ідеї України. Тому бажано, всежтаки сформулювати авторську версію національної ідеї і розпочати її обговорення на громадському, а потім на загальнодержавному рівні.
Олександр Матвійчук,
член Ради МГО “Волинське братство”
Наталія Соколовська
