на 2-гривневій монеті
Математик із Волині Михайло Кравчук був учителем авіаконструктора Архипа Люльки та творця космічних кораблів Сергія Корольова.
Його називали «поетом німого числа»
Він прожив лише 49 років. Син українця Пилипа Кравчука та полячки Фредеріки народився у селі Човниця (нині Ківерцівського району) у 1892-му. Батько працював землеміром, а мама — гувернанткою. Через деякий час сім’я переїхала до Луцька. Першими вчителями майбутнього академіка були батьки.
Закінчивши Луцьку чоловічу гімназію із золотою медаллю, у 1910 році Михайло Кравчук стає студентом фізико-математичного факультету університету святого Володимира в Києві. Відтоді справою його життя стала математика, а вченого згодом назвали «поетом німого числа». Блискучу наукову кар’єру не зупинила навіть Перша світова війна. Його залишили в університеті для здобуття професорського звання з виплатою державної стипендії. Якраз у 1917-му, коли було проголошено Українську Народну Республіку, Михайло Кравчук став приват-доцентом Київського університету й активно поринув у громадську діяльність. Молодий науковець був одним із творців тритомного словника математичної термінології українською мовою та перекладачем підручника з геометрії.
У роки громадянської війни Михайло Кравчук із молодою дружиною Есфір працює викладачем та директором школи у селі Саварка (нині Богуславського району Київської області). Саме там він запримітив талановитого учня Архипа Люльку, який за його підтримки стане студентом КПІ, а згодом — генеральним конструктором авіаційних реактивних двигунів. У 1920-ті, коли волинянин працював на кафедрі математики Київської політехніки, його лекції слухав майбутній конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.
Наймолодший академік в радянській Україні
У 1924-му Михайло Кравчук захищає докторську дисертацію. Його ім’я стає всесвітньо відомим після виступу на Міжнародному математичному конгресі в Торонто. Через чотири роки український учений їде в Італію і в Болоньї виступає з доповіддю, яку високо оцінили фахівці. Під час цієї подорожі Європою його запросили взяти участь у засіданні Математичного товариства в Парижі. У 1929-му 37-річний Кравчук уже наймолодший академік Всеукраїнської академії наук. Разом із ним таке ж звання отримали Дмитро Яворницький, Павло Тичина, Микола Вавилов. У 1930-му науковцеві пропонують стати «громадським обвинувачем» на показовому судовому процесі «Спілки визволення України». До його честі, він відмовився, пославшися на хворобу. Чекісти академіка не чіпали, але це запам’ятали. Наступні вісім років стали найпліднішими у творчості академіка. Михайло Кравчук — автор понад 180 робіт із різних галузей математики.
20 років таборів — і смерть на Колимі
Розпочинається великий терор 1937-го. У республіканській пресі з’являється розгромна стаття проти професора Михайла Кравчука за підписом його колишнього вчителя, директора Інституту математики Дмитра Граве. Академіка звинувачують у націоналізмі, шпигунстві, антирадянщині. У лютому 1938-го науковця заарештували. Через півроку катувань та жорстоких допитів — суд, який тривав лише 30 хвилин. Закономірний вирок — 20 років тюремного ув’язнення і страдницький шлях на Колиму…
Три каторжні зими й три літа він видобував золото у копальні, став інвалідом, а 9 березня 1942 року помер — залишився на віки вічні у сибірській мерзлоті. Остання табірна адреса: Хабаровський край, Магадан, 72-й кілометр.
Проте сучасники не забули вченого та його праці. У світі є два пам’ятники Михайлові Кравчуку — в селі Човниця Ківерцівського району та у столиці — у студентському містечку Київського політехнічного інституту. 20 вересня 2012-го, з нагоди 120-річчя від дня народження, Національний банк України увів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену видатному математику.
Письменник Микола Сорока про вченого написав кілька книг і зняв документальний фільм «Голгофа академіка Кравчука». Щоб увіковічити пам’ять про науковця, його іменем названо вулиці у Луцьку, Ківерцях та Києві, а в обласному центрі Волині — гімназію.
Лише нині генія, який випередив свій час, по-справжньому шанують в усьому світі.
Наукові праці математика використовував американський учений болгарського походження Джон Вінсент Атанасов під час створення першого комп’ютера. Про це випадково дізнався бібліограф українського математика Іван Качановський зі Сполучених Штатів. Методи науковця застосовують у США, Японії та інших країнах під час моделюванні кібернетичної техніки, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів. Сьогодні математичні рішення Михайла Кравчука допомагають дослідникам із усього світу обробляти та відновлювати зображення відеоматеріалів, розпізнавати характер пухлин та розшифровувати арабські рукописні слова.
Джерело:Волинь-нова
