ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА РОМАНА ПЕТРУКА

Spread the love

“РИТМИ МОВЧАННЯ”                                    

alt

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе

з успіхом пройшла персональна

виставка молодого художника

Романа Петрука “Ритми мовчання”.

 

“Митець занурює нас у ритми мовчання, в яких усім добре знайомі обличчя починають “говорити” з глядачем мовою вічності. Художник майстерно передає найтонші мікронюанси внутрішніх станів людини, то розриваючи простір геометризованими експресивними лініями, то розчиняючи образ у містично-невизначеній гамі вселенської гармонії. Ми починаємо розуміти “мову” поглядів, жестів, підключаємось до розуміння сенсу мовчання, в якому, немов у дзеркалі, з’являється відображення справжнього, нетлінного.

Роман Петрук зупиняє час, у якому кожен із нас може почути ритми власного серця, відволікаючись від повсякденних турбот і занурюючись у споглядання образу “іншого”, образу, в якому зустрічаються “погляди” минулого, теперішнього і майбутнього”, – охарактеризувала творчість художника куратор виставки “Ритми мовчання”, доктор філософських наук Світлана Стоян.

alt

Відкриття. Куратор-Світлана Стоян, Роман Петрук, академік НАМУ Василь Чебаник

Майбутній художник народився у Луцьку. Малює відтоді, відколи себе пам’ятає. У родинному архіві збереглися малюнки 3-річного Романа. Він закінчив Луцьку художню школу (викладач Л. Манько) та Майстерню живопису і храмової культури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (керівник — проф. М. Стороженко). Нині – асистент-стажист Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (керівник – доцент О. Цугорка).

Перша персональна виставка художника відбулася 2010 року в приміщенні Волинської організації НСХУ і складалася з портретів розміром 20х20. Концепція цієї виставки була визначена як квадрат. Відтоді митець взяв участь у понад 50 всеукраїнських і міжнародних виставках і пленерах. Створив понад 400 робіт живопису і графіки. Його твори зберігаються у фондах НАОМА, приватних і музейних колекціях в Україні і за кордоном. Роман Петрук працює в галузі живопису, графіки, монументального та сакрального мистецтва.

Одне з центральних місць в експозиції належить портрету Миколи Стороженка. Це людина, яка була для Романа не лише вчителем, а й другом. Цей видатний митець до останнього дня працював з учнями і віддавав їм себе. На іншому портреті — Василь Чебаник, який вже понад 40 років відроджує українську абетку. Представлений портрет — спільна робота Романа з Василем Чебаником. Крім зображення митця на картині можна побачити елементи каліграфії з його абетки. Поруч портрети художників Івана Ковтонюка, з яким Роман теж мав можливість разом працювати; Віри Баринової-Кулеби, що оспівує в своїх творах український звичай; Василя Гуріна, який особливо тонко відчуває український пейзаж. Тарас Компаніченко надихає художника своєю музикою і діяльністю щодо відродження українського бароко. Тут же шановані Р. Петруком актори – Олександр Піскунов і Світлана Косолапова. На чільному місці – портрети батьків митця. А на автопортреті Роман зобразив себе в гуцульському вбранні.

alt

СВІТЛО. п,о., 2015-2016

alt

СПАС НЕРУКОТВОРНИЙ

alt

АННА, 2016

alt

БОГУСЛАВА, 2017

alt

БОГУСЛАВКА

alt

ЦАРІВНА, 2017

alt

ВІРА БАРИНОВА-КУЛЕБА

alt

ПІСНЯ. ТАРАС КОМПАНІЧЕНКО, 2017

alt

РАЇСА СТОРОЖЕНКО. 2016

alt

ХУДОЖНИК МАКС ХАЙДАР

alt

alt   alt

   alt  alt

alt      alt

alt   alt

alt

alt

alt   alt

Джерело:

Газета «Слово Просвіти», ч. 15 (963),

12 – 18 квітня 2018 року

Автор:Едуард Овчаренко

* * *

Митцю, який зупиняє час –

Романові Петруку

РИТМИ НАТХНЕННЯ

Натхнення ритми невмолимо
У серці б’ються ніч і день…
Біжать, немов потоки, рими…
Гармонія мене веде

У далеч синю, неозору,
За горизонти світлих мрій,
Де веселково сяють зорі,
Де прихисток душі моїй.

Співзвуччя росяних світанків,
Незрима ночі таїна
Безмежним щастям пахнуть п’янко…
Поезії краса хмільна!

У ритмі ямбу* б’ється Вічність,
Час відбиває нам хорей*,
І плин життєвий, сталий, звичний
Зникає в мареві ідей.

Свободи безмір, думки й волі,
Неперебутній простір й час 
В рядках – лише на сильну долю.
Життя картини – без прикрас.

Енергій дух благословенний –
У пульсі неба і землі,
В битті природи. Ритм натхнення
Красу римує звуків, слів.

В рядках – тріумф, падіння, злети
І почуттів напівтони.
Мої думки не кануть в Лету* –
У душах проростуть вони.

*Ямб, хорей – віршовані розміри
* Лета – річка абуття в античній міфології.

 

САМОЗАНУРЕННЯ У ТИШУ

Самозанурення у тишу…

Природи спокій неземний –

Життя світанок. І Всевишній

Благословляє день новий.

Самозанурення в мовчання…

У закапелках почуттів –

Рожеві марева кохання

В коловороті сірих днів.

Самозанурення у звуки…

В ті, що лунають нам з небес…

Які солодкі творчі муки!

Час для натхнення і чудес!

Самозанурення углиб,

У таїну ще не розкриту…

Питаю вас: «А ви змогли б

Красу на мить хоч зупинити?

Самозанурення у час…

Секунд, хвилин невтомні хвилі

Натхненно творять тихий джаз

І неповторні ритми, стилі…

Самозанурення у світ…

Початку і кінця немає…

Душі окрилений політ

До осяйних гармоній раю.

Самозанурення у диво…

Яскраві відблиски подій

Тобі шепочуть : “Будь щасливим!

Живи, твори, кохай і мрій!”

 

Вікторія Рутковська

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *