Під час протистоянь із спецзагонами 35-та сотня “Волинська Січ”, створена керівником «Правого Сектору» Волині Павлом Данильчуком, постійно була на передовій. Під час бойових дій на вулиці Інститутській у Києві «Волинська Січ» понесла великі втрати – шість убитих, десять поранених. Серед загиблих – Василь Мойсей, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Едуард Гриневич, Олександр Капінос, Іван Городюк, Олександр Храпаченко.
Саме у штабі 35-ї штурмової сотні “Волинська Січ”, що базувався в Українському Домі, розташовувалась скульптура Нестора Літописця.
З появою Едуарда Гриневича – племінника нашої волинянки, члена МГО “Волинське братство” та жіночого клубу “Волинянка” Лідії Смаль – сотня отримала свого справжнього літописця, який викарбовував події Революції Гідності в своєму електронному записнику. Тому побратими і звали Едуарда “Нестором”. За день до загибелі Едик надіслав свої записи сестрі й попросив відредагувати їх, але нікому не показувати поки що. Поки що. Що тоді означали ці слова, які так налякали сестру?.. Вранці 20 лютого сотня підіймалася вгору аби закріпитися на верхній барикаді Інститутської. Едуард йшов одним із перших. Його зупинила куля, що влучила у скроню. |
«Якби у мене була можливість сказати щось, що було би найважливіше, для кожної людини на землі, я б сказав: Цінуйте те, що маєте. Ніколи не знаєш, який поцілунок стане останнім, яке дорікання більше ніколи не буде висказане, яка розмова більше ніколи не повториться, з ким більше ніколи не посперечаєшся та куди вже ніколи не повернешся. Ніколи не знаєш, чим закінчиться наступна історія твого життя, але поки вона продовжується, цінуй кожну секунду, кожну мить..!» – Едуард Гриневич.
Слава героям Небесної сотні!
Пам”ятаймо кожного, хто віддав своє життя за Україну!