Останній тиждень жовтня був для нас надзвичайно насиченим на події, емоції та незабутні враження.
Фінальною крапкою стала екскурсія до Національного художнього музею України, куди вкотре нас,
жінок клубу “Волинянка” люб’язно запросила науковий співробітник пані Алла Зверхівська. В музеї
представлено масштабний «Проект Енеїда» як новий погляд на феномен легендарної поеми Івана
Котляревського. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним
народною мовою.
Один з кураторів та ініціаторів проекту, керівник арт-центру «Я Галерея» Павло Гудімов, розкрив нам
задум цього проекту, розповів нам про його найбільші загадки і відкриття. Символічно, що завершується
виставка саме в день пам’яті Івана Котляревського, 29 жовтня за старим стилем (1769-1838).
«Проект Енеїда» — перша виставка, що акумулює близько 200 визначних артефактів: ілюстрації,
станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото- та відеоматеріали, книжкові
видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського з приватних колекцій та
11 музеїв України.
Двогодинна екскурсія, яку провів для відвідувачів музею Павло Гудімов, пролетіла, як одна мить! Який
масив знань, скільки інформації, яка глибина візуального розкриття феномену безсмертної поеми
“Енеїда” І. Котляревського! Скільки нового ми для себе відкрили! “Енеїда” в усі часи відігравала
особливу роль. Мінялись епохи, мінялося і трактування образів поеми. Та не втрачалася актуальність
безсмертного твору.
Ось імена художників, які протягом двох століть візуально втілювали художній образ Енея: Порфирій
Мартинович, Георгій Нарбут, Іван Падалка, Михайло Дерегус, Микола Бутович, Мирон Левицький
, Анатолій Базилевич, Олександр Данченко, Василь Корнієнко, Леонід Репринцев, Микола Муратов,
Борис Ердман, Іван Їжакевич, Федір Коновалюк, Олександр Довгаль, Віталій Кравченко, Олександр
Бекетов, Валентин Гордійчук, Антон Токарев, Іван Будзя; скульптори Леонід Позен (автор пам’ятника
Іванові Котляревському в Полтаві), Олександра Магінська-Слободюк; автор малих скульптурних форм
Олександр Щербина та інші.
Окрема сторінка проекту розповідає про сценічне життя «Енеїди»: оперу Миколи Лисенка “Енеїда”, її
оновлену потановку1959 року в Академічному театрі опери та балету УРСР ім. Т. Шевченка (нині
Національна опера України) та новаторський спектакль 1986 року, який йшов на сцені Академічного
драматичного театру імені Івана Франка у Києві.
Ще одна тема виставки – втілення образів “Енеїди” в анімації. Можна було перглянути мультфільм
“Енеїда”,який нам так полюбився, Володимира Дахно (1991 р.).
Крім того, на виставці експонувалась давньогрецька ваза, що датується 530 роком з фондів музею
Ханенків.
Звичайно, неможливо за один день осягнути феномен легендарної поеми та багатоманітне втілення
втілення її образів видатними українськими художника. Багато імен ми почули сьогодні вперше. Наш
шлях до пізнання “Енеїди” тільки починається! Дякуємо за інтелектуальний супровід Павлові Гудімову!
Вікторія Рутковська, фото автора,
В статті використано матеріали з сайту НХМУ.
