Незважаючи на всі організаційні клопоти і переживання, міжнародний молодіжний волонтерський табір у Рокинях завершив свою роботу. Можна сказати пройшов дуже успішно. І робота запланована виконана, і знайомство з Волинню та волинянами було насиченим і цікавим. |
Погода “подарувала” учасникам неймовірну спеку. Але вважаючи, що роботи велись на відкритій
території, це краще, ніж затяжні волинські дощі.
А починалось все ще зимою під час зустрічей в МГО “Волинське братство”. Плануючи свою діяльність,
одним з питань було: “А що значиме і важливе ми, як громадське об’єднання, можемо зробити для
рідної Волині?” В ході дискусії надійшла пропозиція організувати міжнародний волонтерський табір.
Довго вибирали місце проведення і зупинились на Музеї історії сільського господарства Волині –
скансен в Рокинях біля Луцька.
Відбором волонтерів займалась Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва “Альтернатива-
В”, з якою у нас уже є досвід співпраці. То ж, до табору прибули молоді волонтери з Японії, Німеччини,
Франції, Польщі, Туреччини, Сербії, України.
Найоб’ємнішими були роботи під кодовою назвою “хащі”. Адже територія заросла не тільки бур’яном,
але й молодими кущами, які потрібно було вирубати сокирою. То ж, прибрали від наслідків буревіїв
частину дендропарку, прорідили, вирубали лишні кущі і дерева. Це був досить великий об’єм роботи,
ще й у таку спеку.
Цілою реставрацією стало також поновлення вхідної брами до Музею. Ви б бачили, як скурпульозно
відчищали, шпаклювали і розмальовували кожен фрагмент, кожну літеру, кожну дощечку цього об’єкту.
Зате, які вийшли ворота!
Жати серпом жито, їздити кіньми по сіно і складати його в оборіг, облаштовували призьбу – це взагалі
стало для іноземців екзотикою. А Таро з Японії, який із захватом серпом жав жито, став героєм ЗМІ.
Коли видався один дощовий день, то вдалось попрацювати і в самому приміщенні Музею історії
архітектури та побуту Волині. І там роботи вистачило – прибрали в середині музею, полагодили
електрику.
Крім того, волонтери створили і оформили схему музею. Полагодили дах на одній з хат.
З креативним підходом відновили лавочку для закоханих з написом, який став крилатою фразою табору
– “Моє сонечко, я тебе кохаю”.
Робота є робота. Це основна мета волонтерів, які приїхали з різних країн світу. А от майстер-класи,
цікаві екскурсії справили незабутнє враження на іноземців, та й на наших волинян.
З яким захватом вони ліпили вареники під пильним оком Галини Бідношей. А ще робили з глини
свищики, якими потім свистали на фестивалі “Бандерштат”. Навчили їх робити і волинські ляльки-
мотанки. А побувавши в гостях у відомої не тільки на Волині майстрині по виробах з соломки Марії
Кравчук, сказати, що вони були вражені – це нічого не сказати.
Замок Любарта, Медова хата, будинок-вернісаж скульптора Миколи Голованя, Ковель, Молодіжний
центр Волині – це не повний перелік місць, де побували наші волонтери.
Вражень море. Ніяке телебачення чи Інтернет не замінить те, що людина побачить своїми очима,
поспілкується з людьми, “доторкнеться” до національних особливостей, побачить рівень культури та
освідченості. Волонтер з Німеччини, наприклад, спілкувався з охоронцем Володимиром Шрамко
іспанською мовою, вільно. Інший співробітник музею Анатолій Костюк невимушено спілкувався
англійською, не кажучи вже про волинських волонтерів. Тому й атмосфера була дружня і тепла. Це і
було основною метою організації цього заходу.
Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що нічого цього не відбулося б без натхненників,
оптимістів, які дуже чітко організували роботу, відпочинок і побут волонтерського табору – подружжя
Валеріята Галини Бідношей. Побувавши у них в таборі, я була вражена їх вмінню з перших днів
згуртувати колектив, визначити всі “фронти” робіт, налагодити харчування і інші умови перебування
волонтерів.
Ну, і звичайно, працювали волонтери безкоштовно, а на все інше кошти надали організатори – МГО
“Волинське братство”, ВАМС “Альтернатива-В” та благодійники – благодійний фонд “Здоров’я для всіх”,
ФОП Козел В. М. та невідомий меценат з Луцька. Щиро дякуємо за їх підтримку!
Велика подяка за висвітлення життя молодіжного волонтерського табору Волинському телебаченню,
газеті “Волинська газета” (головний редактор Володимир Данилюк) та іншим медіа.
Такий захід був організований вперше. Він довів, що є сенс організовувати такі волонтерські табори з
більшою чисельністю волонтерів і у більшій кількості. Міжнародне громадське об’єднання “Волинське
братство” готове і надалі підтримувати подібні заходи на Волині.
ПОЧАТОК: ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ, ПРЕСА, ТЕЛЕБАЧЕННЯ.
ПРО МОЛОДІЖНИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ТАБІР ПОВИННІ ЗНАТИ
ОПЕРАЦІЯ “ХАЩІ”
Рубала хащі чесно, не на камеру
Хоч ми і показуємо число 4, проте ми 6 куч
з сухих гілляк натягали…
ТРЕБА ВОЛЮ ДОБРУ МАТИ – В ТАКУ СПЕКУ ЖИТО ЖАТИ
Японець Таро – герой рокинівських жнив
РОКИНІВСЬКІ ВОРОТА
ДО…
…І ПІСЛЯ
НА ДВОРІ ДОЩ, А МИ В МУЗЕЇ
Подарунок волонтерів музею, виготовлений своїми руками
ПРИЗЬБА,,,
Наша волонтерка Іра трамбує призьбу, а турок Орхан підсипає їй глину.
І наша Галя не відстає
Надійшла команда волонтерам поїхати на пилораму за досками.
А чом би й ні? Легко. З водієм фіри Володимиром Васильовичем
знайшли спільну мову – іспанську… і вперед!
ЯК НАША ГАЛЯ НАВЧАЛА ВАРЕНИКИ ЛІПИТИ
ПЕРША ЛЯЛЬКА-МОТАНКА
А ми ще й ляльки-мотанки навчились робити.
Волонтери стали справжніми волинськими АСами…
МАЙСТЕР-КЛАС ВІД МАРІЇ КРАВЧУК
В гостях у музеї “Соломяне диво” та студії “Житечко” с. Купичів, школа.
Майстер-клас “Ангел” і “Брошка”
ЕКСКУРСІЇ
–
Луцький змок Любарта
Медова хата у Луцьку
В гостях у Миколи Голованя і його” будинок з химерами”
Карта Варшави з актуальними та цікавими для молоді та туристів місцинками,
яка розроблена волонтерами, особливості італійської та німецької кухонь –
усе це та багато-чого іншого учасники заходу обговорювали з волонтерами проекту
“Старовинна Волинь – перехрестя культур” у Молодіжному центрі Волині.
“ПРОРВАЛИСЬ” І НА ФЕСТИВАЛЬ “БАНДЕРШТАДТ 2017”
Таку свистульку виліпили на мастер-класі
А на Бандерштадті її випробували
ДО ПОБАЧЕННЯ, РОКИНІ!
На пам”ять залишиться лавочка з коронною фразою
нашого волонтерського табору в Рокинях
І на прощання “з вітерцем” з музею до місця нашого проживання
домчав нас Володимир Васильович
Прощання з волонтерським табором в Рокинях
ВАЛЕРІЙ ТА ГАЛИНА БІДНОШЕЙ – СЕРЦЕ І ДУША ПРОЕКТУ
І ПОДЯКА ЇМ ЗА ЦЕ
Жанна Шнуренко
Фото і коментарі до них
Галини Бідношей