Ніч 18-19 лютого 2014 р. – страшна, таємнича і досі нерозгадана трагедія – пожежа в Будинку профспілок. Скільки загублено душ там! Хто розкаже? Чи дізнаємось? Скільки часу минуло – не забувайте ніколи про це! Слава героям Майдану!
ПОЕМА ПРО ЄВРОМАЙДАН
Грудень 2013 р.
Майдан, Майдан… Хіба чекали,
Що буде кров і побиття?
Дівчата й хлопці Гімн співали.
Той день змінив їх плин життя!
З якою злістю, як жорстоко
Дітей вкраїнських убивали!
Це – «Беркути» із кожним кроком
Все більш ударів додавали.
Студенти бігли і ховались
У підворотні, у підвали…
Скажені пси за ними гнались
І нападали, як шакали…
Софія браму не відкрила.
Помчали далі, в Монастир
Михайлівський. Там відчинили.
У Храмі – тиша. Спокій. Мир.
А на підлозі лежать хлопці…
Напіживі і ще живі.
Їх святводою окропили
Й нагодували, чим змогли.
Тривожно дзвони задзвонили,
На сполох вдарили, в набат…
У центр кияни поспішили –
Тут кожний – друг, сестра і брат.
Січень 2014 р.
Різдво на Майдані ми будем стрічати,
Тут людно і тепло, і друзів багато.
На сцені Вертепи й веселі Маланки.
Тут пісня лунає із вечора й зранку.
Он Зірочка сяє з високого неба,
І «Йолка» найкраща – і все так, як треба:
На чатах афганці, стоять барикади.
Тут захист надійний – дамо опір гадам!
А Коник синенький приніс нам новину:
«Нарешті прокинулась вся Україна!».
Накажуть, стоятимо тут до загину –
Від скверни очистимо нашу країну!
Ми ходим в пікети, малюєм плакати,
Рубаємо дрова, щоб всіх зігрівати.
У нас на Майдані роботи багато,
А дома чекає старенькая мати…
Лютий 2014 р.
… Горять барикади, стріляють по людях
І гинуть навколо батьки і сини.
Це знову чийсь снайпер поцілив у груди…
За що ж убивати людей без вини?
Тихіше й тихіше лунає наш клич,
Все менше і менше Героїв на площі.
Вкраїнці! Тісніше гуртуйтесь в ряди
І швидше ідіть на Майдан, як на прощу!
О, Боже Великий! Врятуй Україну,
Не дай на поталу її ворогам!
Я буду завжди захищать, до загину, –
Ніколи не зраджу, її не віддам!
Цей рух патріотів ніхто вже не спинить, –
Настала пора рятувать Батьківщину.
Нам треба єднатись, нам треба боротись,
Господь нам поможе і ми – переможем!
Вже скоро, вже скоро Майдан переможе!
Осінь 2014 р.
Майдан… Майдан… Нема наметів.
Гуляє натовп, як колись.
Обличчя дивляться з портретів…
Постав їм свічку й помолись.
Майдан… Майдан… Нема сьогодні
Наметів, тільки людський вир.
На варті тут «Небесна сотня»,
Що стереже наш спокій й мир.
За що боролись і вмирали
Сміливі, славні юнаки,
І чесні голови поклали?
Їм вічна пам’ять. На віки.
За рік нічого не змінилось,
Знов стогнуть люди, як в ярмі.
Перед очима ті події
Уже зникають в далині…
Майдан… Майдан….Коротка пам’ять…
Та дуже довгі язики…
Своїх Героїв не забудем –
Пройдуть літа, пройдуть роки…
Ольга РУТКОВСЬКА
