СХИЛИМО ГОЛОВИ В СКОРБОТІ… ЗГАДАЄМО НЕВИННО УБІЄННИХ УКРАЇНЦІВ…
"ГОЛОДОМ ВБИВАЛИ НАШУ СВОБОДУ. НЕ ПІДКОРЕНІ У 33-МУ – НЕПЕРЕМОЖНІ СЬОГОДНІ!" – під таким гаслом по всій Україні відбудуться національні пам'ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
НАДІЯ КРАСОТКІНА
ГОЛОДОМОР
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка…
А це ж було… І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села…
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела…
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати…
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
