Господиня Осінь починає збирати щедрі дари Природи, щоб віддячити людям за їхню працю, натхнення і добро. Квіти, трави і плоди осені акумулюють в собі цілющі сили, поживні речовини і енергію сонця, які будуть підтримувати здоров'я і сили птахів, тварин і людей аж до нового врожаю.
Поетичним символом цієї щирості й красоти стародавні мудреці зробили КАЛИНУ. Вона уособлює в собі єдність Людини й Природи, їх взаємозв'язок і глибинну сутність. В образі "КАЛИНИ" поєднуються духовність, краса і корисність, розкоші зрілості, досвід надбання і легкий смуток за порою цвітіння.
Місяць КАЛИНИ – це пора перших підсумків, визначення цінностей, можливість виправити помилки і не наробити нових. Цей проміжок часу призначений для пізнання проявів законів буття через оцінювання їх плодів – солодких чи гірких.
Народжені в місяці КАЛИНИ бувають розсудливими, послідовними, здатними навчатись не тільки на своїх помилках.
Настав дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено. Високе голубе небо і тепла погожа днина, та ночі вже прохолодні і бувають вранішні заморозки. Основний урожай дбайливо зібрано в комори, та на галявинах, деревах і кущах ще залишилося доволі найсмачніших ласощів. Чого варта сама лише цілюща запашна вереснева малина і надзвичайно корисна обліпиха.
Тихі задушливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у верченій і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає розсіюється. Нерідко початок вересня дівує своїм теплом, яскравістю, здається, літо повернулося. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, то воно вже не таке гаряче, як влітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря прозоре й легке в ньому далеко чути кожен звук. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь.
Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена і сосни й переносять їх на парашутиках з легких пушинок подорожують з місця на місце й насінини кульбаби та осоту.
Помітно скорочується день. 23 вересня по всій земній кулі день дорівнює ночі – рівно по 12 годин кожний. Тому й звуть його днем осіннього рівнодення. Після нього ніч стає довшою, а день зменшується. Настають короткі осінні дні.
Про цей місяць в народі кажуть: "У вересні і горобець – багатій".
О цій порі буйно цвіте верес, з чим, саме, і пов'язують назву місяця в українській мові. Раніше його ще називали "ревун" — коли в лісах ревуть олені, шукаючи супротивника до двобою; "хмурень" — через часті дощі, "бабинець" — через настання пори в природі, яку назвали "бабиним літом". У прадавньому українському календарі цей період року мав назву "Місяць КАЛИНИ" й символізував красу, довершеність, гармонію та щирість.
Щедрий вересень на народні прикмета і спостереження:
– якщо у вересні журавлі на південь полетіли — рання зима буде;
– гуси у вирій полетіли — зиму в гості запросили;
– чим вересень тепліший, тим пізніше прийдуть холоди;
– якщо листя беріз починає жовтіти з верхівки — буде рання весна, якщо знизу — пізня;
– якщо павутиння стелиться по кущах — довго стоятиме тепла суха днина;
– багато павутиння "бабиного літа" в повітрі — буде суха осінь і холодна зима;
– гримне грім у вересні — до теплої погоди.
Багато з прикмет вересня пов'язані з конкретними датами та релігійними святами:
11 вересня – день пам'яті про Усікновення голови Іоана Предтечі, святого пророка й Хрестителя Господня. В цей день не можна пиляти та рубати дрова, не рекомендується брати до рук ножів чи інших гострих предметів. Це єдиний день в святцях, коли грішно їсти борщ, а хліб дозволяється ламати руками.
11 вересня 2001 року відбулася подія, яка залишиться знаковою щонайменше в історії світового тероризму, якщо не в політичній історії взагалі. Але це не єдина подія, якою привертає до себе увагу фатальний місяць вересень. Є ще кілька історичних дат, які дивним чином закінчуються на цифру «1».
14 вересня – день пам'яті преподобного Сімеона Стовпника і матері його Марфи, або просто — день Семена. Раніше після цього свята закохані молодята мали право засилати сватів.
З цього ж дня за канонами православної церкви починається індикт — Новий церковний рік. Офіційно ця дата приурочена до 01 вересня, але за старим Юліанським стилем. В Григоріанському літочисленні вона припадає на 14 вересня і саме з цієї дати ведеться відлік усіх церковних свят і пам'ятних дат.
19 вересня – день Архістратига Божого Михаїла. Цього дня віруючі люди не мають права займатися важкою домашньою роботою.
21 вересня – велике релігійне свято Різдво Пресвятої Богородиці, яка народилася в місті Назареті у подружжя похилого віку — праведних Іоакима та Анни. Цей день ще називають Другою Пречистою. В церквах моляться за благополуччя дітей.
22 вересня – день праведних Іоакима й Анни, благочестивих батьків Пресвятої Діви Марії, яким моляться за те, аби у сім'ї народилася бажана дитина.
30 вересня – День Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, який символізує в християнстві найголовніші чесноти людини — чесність, праведність, любов до ближнього та духовність.
Осіннього неба прозору блакить
Не крають уже чорногузі лелеки.
Ген там, за ліском, щось шумить, гуркотить –
То гречку збирає комбайн, десь далеко.
Тут бджілок на квітах не видно ніде –
Яскраві метелики їх замінили…
Це вересень вже переможно іде,
Осіння пора набирається сили.
Ще в шатах зелених дерева стоять.
Та вже на узліссі, жовтаво-червоні,
Калини кущі й горобини горять –
Живої природи сивіючі скроні.
Природа застигла мов перед стрибком
В обійми чергової зміни сезону…
Покроєне й шите все Божим стібком –
Впиратися цьому немає резону.
Осіння діва (ліричний відступ)
Клюють горобці в споришах насінини,
А голуб купає в піску сизі крила.
У платті червоному діва осіння
Іде босоніж по асфальтових брилах.
Іще декольте дозволяє погода,
І сонце лоскоче засмаглу їй шкіру.
Вона оглядається зверхньо і гордо,
Ступає вже владно і поки що мирно.
Бурштинові кучері скріплює обруч
І темні, як вишні, всміхаються губи.
Розхристаний вітер звивається й хоче
Здаватися теплим, легким і негрубим.
