Світлій пам'яті
Тетяни Мисковець
Світлій пам'яті Тетяни Мисковець
Таня, Тетянка, Танюша…
Не стало любої подруги, людини, яка не залишала байдужим нікого, хто був з нею знайомий, спілкувався, товаришував, любив.
«Вона була світлою людиною…» – тихенько повторював на прощанні її син. Саме світла, адже її серце і душа світили для всіх хто її оточував.
Для неї була притаманна якась особлива небайдужість і любов до життя у всіх його проявах – люди, природа, мистецтво, творчість – були одним цілим для неї, тим, що наповнювало її суть. А творчість, як основне кредо, проходило через все її життя. За що б вона не бралась, вона робила це творчо. З нею ніколи не було сумно. Вміла вислухати, дати пораду, розрадити. Мала тонке почуття гумору. Гарно співала.
Ім’я Тетяна – з грецької – упорядниця. Це саме про Таню. Багато років вона була головою секції декоративно-прикладного мистецтва КОНСХУ і членом правління КОНСХУ. Тонкий жіночий розум, природна дипломатичність, доброзичливість, допитливість, уміння знаходити компроміси в складних ситуаціях, невичерпна енергія – це ті риси, які допомагали їй справлятися з нелегкою роботою на цій посаді.
Паралельно активно займалась виставковою діяльністю, громадською роботою, викладала у різних художніх закладах, організовувала міжнародні пленери. Всі події у мистецькому житті не проходили повз неї.
Таня завжди готова була допомагати всім хто цього потребував, підтримувала творчу молодь, піклувалась про художників старшого покоління.
Таня була прекрасним художником. Улюбленою технікою виконання її творчих робіт був розпис на шовку – тут вона досягає великої майстерності. Образи намальовані нею є асоціативними, ліричними, якась невидима грань між реальним та ірреальним спонукає глядача замислитись, пофантазувати. Жіноча фігура часто виступає в різних образах і є центральною на її картинах написаних на шовку.
Вона полюбляла мандрувати. Уміла відпочинок поєднувати з творчістю. Її акварельні роботи, які вона привозила із мандрівок були невеличкі, але такі настроєві, намальовані на одному подиху. Вона говорила що малюючи вкладає енергетику в свої роботи і це відчувається тому, що коли споглядаєш їх дійсно відчуваєш силу цієї енергетики. Їй вдавалося неначе підгледіти у природи її таємничі куточки і поетично показати через свої твори людям – подивіться, яка ж краса!
Жінка-художник, жінка-діяч, організатор, Таня була чудовою жінкою-матір’ю – виростила, вивчила і встигла одружити сина. І сама також була дуже хорошою донькою для своїх батьків, бо виросла в дружній, люблячій сім’ї. Я мала змогу змолоду бачити її трепетне, ніжне, турботливе, поважне ставлення до батьків, а коли вони відходили в інше життя, Танічка була поряд.
Для мене Таня була однією з найближчих подруг і тою людиною від спілкування з якою заряджаєшся доброю, життєдайною енергією, яку вона акомулювала від усього позитивного, що її оточувало. Таня була віруючою людиною. Тож хай Господь Бог прийме її прекрасну душу. А ми будемо завжди пам’ятати її поки живемо на цій землі.
Лампека Наталія
