ЛОКАЧИНСЬКЕ «ОСІННЄ ЗОЛОТО»
ПОЇХАЛО ДО СТОЛИЦІ |
З теплою посмішкою згадують свою недавню поїздку до столиці учасники хору ветеранів
«Осіннє золото», що діє при Локачинському районному будинку культури.
15 травня цьому колективу виповнилося 10 років. Ентузіаст сцени, який усе своє життя працював на
ниві культури, Ярослав Васильович Матулько, пішовши на заслужений відпочинок, не зміг без пісні, без
обміну позитивною енергією із глядачами. І створив ветеранський хор, на репетиції якого почали
приходити не лише локачинські пенсіонери, а й жителі довколишніх сіл — Марковичі, Кремеш, Замличі,
Старий Загорів, Крухиничі, Війниця, Твориничі…Відтоді «Осіннє золото» давало концерти (мають
чотири різних програми й понад 90 пісень у репертуарі) не лише у Локачах і селах району, а й у музеї
під відкритим небом у знаменитому Пироговому, в Українському домі в Києві з нагоди 25-річчя
популярної телепередачі «Надвечір’я», в якій локачани також неодноразово брали участь. Під час
нинішньої поїздки до столиці хор виступив перед земляками, членами Міжнародного громадського
об’єднання «Волинське братство» та взяв участь у зйомках фольклорної телепрограми, яка буде
демонструватися на Першому національному телеканалі у вересні цього року.
– У залі Національного музею літератури України, що поблизу Софії Київської, розрахованому на сто
місць, яблуку ніде було впасти, – ділиться враженнями староста хору, колишній зв’язківець Таїсія
Василівна Кохан. – Концерт тривав понад дві години, бо нас не відпускали зі сцени. Щиро вдячні
і землякам у столиці, й спонсорам, завдяки яким цю поїздку вдалося здійснити. А пісню «Волинь моя»
Степана Кривенького співали всі – і хористи, й глядачі.
Валентина Штинько,
газета «Волинь-нова»,
29 травня 2017 року