Селище Старий Чорторийськ.
День 1
Як відзначити ювілейну дату? Відразу постають питання приміщення, стіл і культурна частина. Ці атрибути обов”язкові навіть, якщо проводити її з оригінальними сценарними задумами. Ці питання стояли і перде нами. Як відзначити 20-літній ювілей міжнародного громадського об”днання “Волинське братство”? Який зал, кого запрошувати і т.д.? Навіть програму “накидали”. Але цю дилему чітко і твердо вирішив наш голова Сергій Шевчук. На засіданні Ради він оголосив, що святкувати ювілей ми поїдемо на Волинь, а конкретно у санаторій “Лісова пісня”, який розташований на мальовничому озері Пісочне. А щоб нам не було скучно, запропонував провести там перший фестиваль пісень про волинський край “Волинь моя”, вірніше започаткувати цей фестиваль. Це було несподівано, а головне, вперше і не стандартно. Всі попередні плани полетіли, бо перед нами стояли зовсім інші практичні завдання: транспорт, розміщення, кількість учасників і ще… фестиваль.
Всі ці завдання ми подолали, бо команда у нас дієва і згуртована. Останні штріхи розселення пізно вночі 27 червня і наступного ранку ми виїхали від “Золотих Воріт” у комфортабельному двоповерховому автобусі на Волинь.
А дорогою на “Лісову пісню”…
https://www.youtube.com/watch?v=htW6491eMaM&feature=share
Трохи поспішали, бо цього дня у нас був запланований захід в смт. Старий Чорторийськ. А історія, що передувала йому, наступна. Наш Почесний голова нашого МГО “Волинське братство” , генерал-лейтенант Олександр Олександрович Скіпальський, проїжджаючи повз це селище додому, згадав, що нещодавно пішов в інші світи Антон Денисович Бутейко, з яким він і Микола Жулинський були разом у Верховній Раді Укра\ни і який тут народився. У нього й виникла ідея встановити видатному волинянину, українському дипломату, політику, парламентареві та державотворцю пам”ятну дошку. Своєю ідеєю він поділився з головою МГО “Волинське братство” Сергієм Шевчуком, який її охоче підтримав і ця ідея була одноголосно затвердження Радою земляцтва. Тож оперативно провели всі погоджувальні та організаційні заходи, отримали дозвіл на встановлення дошки на школі, в якій навчався Антон Бутейко, розробили ескіз дошки та профінансували її виготовлення.
Приїхали вчасно, нас уже чекали мешканці Старого Чорторийська. А також були присутні дипломати, представники державних органів області і району, вчителі школи, племінник, його односельчани, друзі.
Зі слів вдячності “Волинському братству” за ініціативу і пам”ять про їх знаменитого земляка розпочала захід директор школи пані Оксана Брик. Вона зазначила, що односельчани гордяться всіма своїми відомими земляками і, особливо, такою постаттю, як Антон Бутейко і свято бережуть пам’ять про нього. Вона відзначила, що віднині кожен учень, який заходитиме у приміщення школи, буде знати про відомого земляка і гордитися ним.
Після цього почесну місію відкрити пам’ятну дошку було доручено Миколі Жулинському та племіннику Антона Бутейка М. Кальковцю.
Оксана Сергіївна Брик сказала, що цей захід з увіковічнення пам’яті славетного земляка буде спонукати учнів школи вчитися і готувати себе до суспільно-корисних справ в ім’я процвітання свого краю і держави.
Вона надала слово Надзвичайному і Повноважному послу України Олександру Федоровичу Моцику. Він коротко окреслив професійний шлях Антона Бутейка від навчання в Київському державному університеті імені Т Г. Шевченка на юридичному факультеті на відділенні міжнародного права до працівника Міністерства закордонних справ України і пізніше департаменту ООН. І зазначив, що Бутейко завжди був зразком дипломата-патріота, професіонала, взірцем принциповості, чесності і порядності. Він один з перших відчув, що ера СРСР підходить до кінця, і що саме тоді Україна мала історичний шанс проголосити свою незалежність. Антон Бутейко був радником першого президента України Леоніда Кравчука, а пізніше – парламентарем. Вся його робота упродовж життя була значним внеском у безпеку країни. Використовуючи дипломатичні важелі, він цивілізовано підтвердив, що острів Зміїний – український, за участі дипломата було врегульовано всі питання правової бази по кордону з Румунією.
Далі слово мав заступник Волинської обласної Ради Пирожик Олександр Веніамінович, який подякував громаді Чорторийська за пам’ять про своїх знаменитих земляків – Бутейка, Лисого, Сокола, які відстоювали український інтерес.
За пам”ять про молодого односельчанина Брика Дмитра Юрієвича, який віддав своє життя, захищаючи нашу країну від московського ворога і пам”ятна дошка якому також встановлена на приміщенні школи.
Він також пообіцяв всіляку підтримку у створенні музею визначним землякам, який вже започаткували у школі.
Виступив також голова держадміністрації Маневицького району Линдюк Андрій Олександрович, який сказав, що Антон Бутейко все робив по дипломатичній лінії для того, щоб Україна була визнаною на світовому рівні, і якби в нашій країні дослухатися б до мудрих професіоналів, таких як Бутейко, Жулинський та інших патріотів-державників, то б інші країни давно б переймали у нас досвід державотворення.
Перший заступник МГО “Волинське братство” Набруско Віктор Іванович назвав дипломата Антона Бутейка !символом побудови української державності. Підкреслив, що працюючи в інформаційно-культурному просторі він і сам переповідав на українську аудиторію емоційні, логічні, виважені, аргументовані виступи дипломата. А кваліфіковані і конкретні дії дипломаата, вся його робота дали можливість будувати незалежну європейську державу Україну.
У своєму виступі президент МГО “Волинське братство” Микола Жулинський акцентував на тому, що символічним є відкриття пам’ятної дошки Антона Бутейку саме у День Конституції. Адже дипломат у парламенті, працював саме у конституційному комітеті, і доклав надзвичайно багато зусиль до прийняття Конституції, виборюючи кожну статтю, кожне слово. Його професійність, наполегливість, принциповість, вміння переконувати зіграли позитивну роль не тільки у Верховній Раді, а й під час роботи в ООН, коли він займався питаннями розмежування Світового океану.
До слова було запрошено і випускників школи, в якій навчався Антон Бутейко. Зокрема Колбуна Миколу Дмитровича, доктора технічних наук, професора.
А Колбун Зосим розповів про роботу зі створення шкільного музею, про експонати, які увіковічать пам’ять земляків.
Нині у школі навчаються 220 учнів,а раніше їх було біля 600. Нас запросили оглянути школу, яка має дуже і дуже сучасний і облаштований вигляд.
Насамкінець, була підписана Угода про співпрацю між МГО “Волинське братство” та загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Старий Чорторийськ.
Шкільній бібліотеці подарували книги з бібліотеки “Волинського братства” та власних бібліотек членів земляцтва.
Крім того, Віктор Набруско подарував диски з записами голосів Тичини, Симоненка та інших поетів, які звучали по Національному раліо, диск з українськими піснями, а також диск, на якому Борис Гмиря і Наталя Ужвій читають Кобзар Тараса Шевченка.
Відкриття меморіальної дошки Антону Денисовичу Бутейку на його малій батьківщині Старому Чорторийську – пам’ятна подія і для нас, і для мешканців селища. Ми пишаємося тим, що долучилися до вшанування світлої пам’яті нашого земляка, волинянина і просто світлої і благородної людини.
* * *
Перед тим, як їхати далі, нам запропонували подивитись на колишній домініканський костел, теперішній Хрестовоздвиженський чоловічий монастир. На жаль, тільки подивитись, бо він був закритий.
А також оглянути чудові краєвиди Старого Чорторийська, що ми із задоволенням зробили.
Пізно ввечері після розселення, не дивлячись на холодний вітер, ми пригали з пірса і бовтались у теплій воді озера Пісочне, змиваючи дорожню втому…
Мирослава Корнєєва,
Жанна Шнуренко
Фото: Георгій Лук”янчук,
Василь Корінчук,
Мирослава Корнєєва
28 червня 2019 року
