Співоча у нас Україна, багата пісенними талантами наша земля! Українська пісня завжди невмируще живе в душі нашого народу.
Пісенне свято в черговий раз подарував киянам Національний музей літератури. Тут 6 квітня відбувся концерт «Хай у кожному серці заспіває веселка» за участю колективів художньої самодіяльності села Пашківка Макарівського району Київської області: Програму представляли ансамбль “Горлиця” (художній керівник Валентин Шаменко), ансамблі “Полісяночка”і “Козачата” (художній керівник Ганна Маковська), солісти Лілія Каштан, Юлія Стельмах та ін.
Перед концертом виступила заступник директора музею пані Раїса Сеннікова. Вона розповіла про велику культурно-просвітницьку роботу, яку провів колектив музею в березні місяці і про заходи на квітень. Принагідно привітала художнього керівника двох ансамблів,нашу землячку. активну учасницю Міжнародного громадського обєднання “Волинське братство” тажіночого клубу “Волинянка”, талановиту композитора, поетесу і виконавицю,у тому числі і власних пісень, лауреатабагатьох пісенних всеукраїнських конкурсів Ганну Маковську, яка нещодаввно відмітила 25-річчя своєї творчої діяльності.
Двогодинний концерт пролетів наче одна хвилина, як-то кажуть “на одному диханні”, бо проходив у щирій майже родинній атмосфері, де кожне слово, кожна нота “світилася” любов”ю до всього українського – менталітету, пісенних традицій, культури і української душі.
Відкрила концерт Ганна Маковська віршем Івана Франка.
Звучали різнопланові пісні у виконанні наших сільських артистів. Це були українські патріотичні пісні, лірико-романтичні. народні. жартівливі, була і поезія – класиків і власні твори.
Особливо щемно, що викликало буремні почуття і сльози на очах, прозвучала пісня -присвята односельчанам, які полягли смертю Героїв у російсько-українській війні на Сході.
Шквал оплесків викликала пісня Ганни Олександрівни Маковської “Український рушник”. Вона написала цю пісню за ніч, а вже вранці презентувала її на церемонії вишивання “Рушника національної єдності” у складі жінок – представниць різних земляцтв у м. Києві. Цю пісню разом з “Горлицею” виконали й учсниці ансамблю “Волиняни” волинськго земляцтваі Лариса Грінченко і Галина Бідношей, яким керує Ганна.
Мені особисто приємно було почути пісню, написану Ганною Олександрівною на мої слова “Полонянка любові” у виконанні молодої дівчини Юлії Стельмах, яка була добре сприйнята присутніми.
Прекрасними піснями виявилися всі номери, які співали діти з ансамблів “Полісяночка” і “Козачата”. Ганна Маковська стільки сил і енергії віддає дітям!
Переїхавши зі столиці до села Пашківка, Ганна Маковська як людина творча, з ентузіазмом поринула у вир мистецтва – опікується двома дитячими колективами. За словами самої Ганни, колись пісні на героїчну козацьку тематику вона написала своїм дітям, а нині їх уже успішно співають і внуки.
Зачарувано слухали глядачі всі пісні ансамблю “Горлиця” – які ж голосисті у нас жінки, з якою душою і з якою майстерністю вони не тільки співаають, а й акторськи грають кожну пісню!
Серця жіночої половини залу полонив супровід всіх пісень цього колективу під акомпанемент баяну Валентина Шаменка – керівника ансамблю, який не шкодував своїх акторських емоцій і був по-справжному запальним і суперенергійним.
Після закінчення концерту заступник директора музею Раїса Сенчикова подякувала аматорів народного мистецтва за такий чудовий концерт, вручила подарунки – книги дітям, нагородила Ганну Маковську і інших учасників цього прекрасного дійства грамотами і подяками.
На концерт нашу землячку Ганну Маковську прийшли підтримати та привітати з Днем народження жінки клубу “Волинянка”
Голова клубу і перший заступник МГО “Волинське братство” Жанна Василівна Шнуренко виступила із вітальним словом.
Приємні слова вдячності за співпрацю сказали також, крім мене, Галина Бідношей, Антоніна Рєпа.
Від волинянок у дарунок були квіти, цукерки,а також вірш-присвята від нашої чудової поетеси Вікторії Рутковської.
Повертали всі із концерту під неабияким враженням від тих емоцій, які були подаровані артистками із народу – із звичайного українського села Пашківка. Подумалося, що саме серед простого народу зберігається і плекається духовний скарб нашої української ідентичності – пісня, що її носіями є пересічні люди, які через свою аматорську творчість дбають про культурний простір нашої держави.
Шана і хвала їм, низький уклін за їх самовіддану працю на ниві народного мистецтва, за їх справжню любов до України.
Мирослава Корнєєва
Фото: Національного музею літератури України,
Мирослави Корнєєвої
6 квітня 2019 р.
